Прем'єрка Литви: "Жодних передумов" для нападу РФ на Балтію, уникнути залякування

Напруга у регіоні зростає, і заяви про потенційну агресію Росії стали причиною для обговорень. Володимир Зеленський, спілкуючись з національним телемарафоном, припустив, що Росія може розгорнути масштабну мобілізацію, яка гіпотетично загрожуватиме не лише українським територіям, а й країнам Балтії. Він також висловив сумніви щодо готовності НАТО активувати 5 статтю у випадку подібного нападу.

Проте Інга Ругінене, прем'єр-міністерка Литви, закликала утримуватися від такої риторики, назвавши її "залякуванням". Вона наголосила, що наразі немає жодних передумов для початку відкритої російської агресії проти її країни чи інших держав Балтії. Згідно з її словами, якби такі передумови існували, риторика Литви, безумовно, змінилася б.

Пані Ругінене пояснила, що Литва активно інвестує значні фінансові ресурси у свою обороноздатність. Окрім того, країна є повноправним членом Північноатлантичного альянсу, що, на її думку, є суттєвим фактором стримування. Це створює надійний захист, тому сьогодні немає "жодних сигналів про те, що могли б бути певні моменти нападу тут і зараз".

Попри це, Литва постійно готується до можливих загроз. Ругінене зазначила, що, проживаючи в безпосередній близькості до зони конфлікту та маючи спільний кордон з Білоруссю, Литва стикається з різними провокаціями та гібридними атаками. Однак саме для цього, як вона підкреслила, необхідна серйозна підготовка, щоб забезпечити адаптацію стратегічних планів до сучасних реалій та бути готовими до заходів у відповідь.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна також висловив незгоду із заявами Зеленського, заявивши, що вони не відповідають розвідувальним даним Естонії. За його словами, розвідка не фіксує підготовки Росії до нападу на НАТО або країни Балтії. Навпаки, подібні твердження не сприяють співпраці, хоча Естонія визнає, що Україна раніше попереджала про ризики розширення російської агресії.

Російська пропаганда активно поширювала неправдиві заяви, начебто країни Балтії та Польща дозволили Україні використовувати свій повітряний простір для завдання ударів по російських портах біля Санкт-Петербурга. У відповідь на це, МЗС Росії навіть заявляло про "попередження" державам Балтії.

Також Міністерство оборони Росії опублікувало перелік нібито адрес у Європі, де знаходяться спільні українські та європейські підприємства з виробництва безпілотних літальних апаратів, неявно натякаючи на можливі "заходи у відповідь". На тлі цієї інформаційної війни міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ надаватиме допомогу Литві, Латвії та Естонії у боротьбі з російськими інформаційними атаками.

"Тим більше, що для такої риторики немає жодних передумов. Якби ми бачили, що такі передумови існують, то, очевидно, наша риторика теж змінилася б", – прокоментувала Інга Ругінене, додавши, що сьогодні немає жодних сигналів про можливий напад, як про це йдеться в Delfi.

"Ми не бачимо, щоб Росія концентрувала свої війська або взагалі якимось чином готувалася у військовому плані до нападу на НАТО чи країни Балтії – скоріше навпаки", – зазначив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна.

Ця дискусія підкреслює складність геополітичної ситуації, де навіть дружні країни можуть мати різні оцінки загроз. Хоча єдності у сприйнятті ризиків немає, незмінним залишається одне: необхідність пильності та готовності до будь-яких викликів, адаптуючи стратегії безпеки до динаміки сучасних реалій.