Росія таємно фінансувала "мовний закон" України: мільйони на просування

Все розпочалося з ухваленням у 2012 році так званого "закону Ківалова-Колесніченка", який надавав російській мові статус регіональної в 13 адміністративних одиницях України, наближаючи її фактично до державної. Цей крок викликав хвилю протестів по всій країні, адже закон дозволяв використовувати російську мову в офіційному діловодстві, судах та освіті замість української.

Ключовими фігурами в цій історії були співавтори закону – українські народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов. Вони стали центральною ланкою в ланцюгу російського впливу, отримуючи фінансування та вказівки з Москви.

За даними розслідування, вже у 2012 році Колесніченко звернувся до російського державного "Правфонду" з проханням виділити 1,9 мільйона рублів (близько 65 тисяч доларів). Ці кошти мали піти на створення та розповсюдження альтернативного звіту про нібито невиконання Україною "Європейської хартії регіональних мов", який мав чинити тиск на українську владу.

Хоча "Правфонд" погодив заявку, сума була дещо зменшена до 1,2 мільйона рублів (приблизно 41 тисяча доларів). Гроші призначалися для видання книги, перекладу звіту українською й англійською мовами, оплати роботи експертів і перекладачів, а також для масштабної інформаційної кампанії, що включала сюжети на телебаченні та публікації у пресі. Кінцевий продукт – брошуру – планували розіслати в українські та європейські бібліотеки, а також використовувати для презентацій громадськості у Києві.

У 2013 році фінансування продовжилося, і Колесніченку від "Правфонду" було виділено вже два мільйони рублів (близько 66 тисяч доларів). Примітно, що кореспонденцію з Москви потрібно було надсилати безпосередньо на адресу Верховної Ради, де працював Колесніченко, зберігаючи відомості про проєкт у таємниці. Ці кошти призначалися для випуску брошури "для російських співвітчизників" в Україні, яка містила інструкції із застосування мовного закону.

У 2018 році Конституційний Суд України визнав "закон Ківалова-Колесніченка" неконституційним, а Верховна Рада скасувала його дію ще у 2014 році. Попри це, журналісти зазначають, що його положення подекуди досі використовуються у судовій практиці. Нині розслідування детально висвітлює, як Москва використовувала "Правфонд" для поширення кремлівських наративів під виглядом юридичної допомоги "співвітчизникам" за кордоном.

Дослідження показують, що досі 71% українців регулярно споживає російськомовний контент, що, за словами віцепрем'єрки з гуманітарної політики Тетяни Бережної, пояснюється не ідеологічними переконаннями, а великою кількістю доступного російського контенту.

Російські втручання в українську мовну політику мали на меті чинити тиск на українську владу. Це включало не лише фінансування заходів, статей, а й матеріалів, націлених на українську та міжнародну аудиторію.

"Він був прописаний так, що насправді російську мову можна було вживати не поряд з українською мовою, а замість української мови", – пояснив дослідник мовної політики Володимир Кулик у розмові зі "Схем".

У 2013 році президент Росії Володимир Путін нагородив Ківалова та Колесніченка спеціальними відзнаками "за популяризацію російської мови" в Україні, попри відсутність тоді прямих доказів, наголошують журналісти "Схем".

Історія "мовного закону Ківалова-Колесніченка" слугує сумним нагадуванням про те, як зовнішні сили намагалися маніпулювати внутрішньою політикою України. Викриті сьогодні факти фінансування з боку Росії є підтвердженням багаторічних припущень і підкреслюють важливість захисту національної ідентичності та суверенітету перед обличчям прихованих впливів. Підтримайте "5 канал" на "Патреоні", слідкуйте за "5 канал" у Telegram та WhatsApp англійською, щоб бути в курсі подій.