40 років після вибуху: Чорнобиль знову під прицілом

Навесні 1986 року, серед ночі, потужний хімічний вибух зруйнував частину реакторного блоку та машинного залу Чорнобильської АЕС. Вогонь, що спалахнув на четвертому енергоблоці, швидко перекинувся на дах третього, охопивши критично важливі ділянки станції. Пожежники самовіддано боролися зі стихією, загасивши вогонь на даху до 5 ранку, проте всередині зруйнованого 4-го блоку займання вдалося ліквідувати лише до 10 травня, коли більша частина графіту вигоріла.

Після вибуху в атмосферу піднялася радіоактивна хмара, яка рознесла смертоносні ізотопи не лише над територіями сучасної України, Білорусі та Росії, а й над багатьма країнами Європи, включаючи Швецію, Австрію, Норвегію, Німеччину, Фінляндію, Грецію, Румунію, Словенію, Литву та Латвію. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) ця аварія була класифікована за найвищим, сьомим рівнем небезпеки.

У перші дні після катастрофи радянська влада намагалася приховати її масштаби, проте Швеція першою публічно повідомила про підвищення рівня радіації. Лише 28 квітня в СРСР з'явилося перше офіційне повідомлення. В цей час вже почалася евакуація: спочатку з 10-кілометрової зони, а потім її розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населені пункти, де проживало понад 2,6 мільйона людей, а з сільськогосподарського обігу вивели 5 мільйонів гектарів земель.

Наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом», а пізніше, завдяки міжнародній співпраці, у 2019 році завершили будівництво нового безпечного конфайнмента (НБК) – велетенської арки, що має утримувати радіоактивні матеріали та забезпечити умови для демонтажу старого укриття.

Однак і у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Чорнобильська АЕС знову опинилася в центрі уваги. Російські війська захопили територію станції 24 лютого, у перший день вторгнення. Протягом п'яти тижнів окупанти займали Чорнобильську зону, що призвело до декількох відключень електропостачання, необхідного для охолодження відпрацьованого палива. Ця ситуація знову поставила світ на межу екологічної катастрофи.

Після деокупації ЧАЕС було зафіксовано численні руйнування та розграбування обладнання: пошкоджено офіси, комп'ютерну техніку та Автоматизовану систему контролю радіаційного стану. За даними Державного агентства з управління зоною відчуження, збитки від російської окупації перевищили 100 мільйонів євро. Більше того, 14 лютого 2025 року російський ударний дрон влучив в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку, пошкодивши НБК. МАГАТЕ відзначило, що ключові функції безпеки конфайнмента були порушені, хоча його основні конструкції не зазнали незворотних ушкоджень.

За даними генерального прокурора Руслана Кравченка, Росія неодноразово запускала безпілотники та ракети по траєкторії поблизу ЧАЕС. З моменту повномасштабного вторгнення Чорнобильська та Хмельницька АЕС перебували на траєкторії польоту російських гіперзвукових ракет «Кинжал»; було виявлено 35 таких ракет у радіусі 20 км від цих об'єктів. З липня 2024 року радари зафіксували щонайменше 92 російські дрони, що пролітали в радіусі п’яти кілометрів від арки Чорнобильської АЕС. Генпрокурор повідомляв, що фактична кількість прольотів могла бути значно більшою.

Нині Запорізька АЕС залишається під російською окупацією з 4 березня 2022 року. У вересні станція повністю припинила виробляти електроенергію. Через обстріли неодноразово пошкоджувалися лінії зовнішнього живлення ЗАЕС. У ці роковини Чорнобильської катастрофи, Україна проводить Міжнародну донорську конференцію для поповнення Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля. Потреби з відновлення конфайнмента перевищують 500 мільйонів євро, і Україна очікує підтримки від партнерів.

Чорнобильська трагедія, що змінила світ 40 років тому, сьогодні є тривожним нагадуванням про вразливість ядерних об'єктів. Нові загрози, пов'язані з війною, ще раз підкреслюють необхідність міжнародної співпраці для збереження безпеки ядерних об'єктів та природи.