/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F2e89932e40e86ad0be3ca8a61ea4f30f.jpg)
Китай погрожує ЄС "наслідками" у відповідь на санкції проти своїх компаній
Як на нові санкції відреагував Китай?
У Міністерстві торгівлі азійської країни не забарилися з відповіддю. Там висловили "рішучий протест", попередивши європейців про можливі "наслідки", передає Bloomberg.
Нагадаємо, деталі 20-го пакету санкцій оприлюднили ще декілька днів тому. Його обмеження спрямовані не лише проти росіян, а й постачальників високотехнологічного обладнання з третіх країн.
Зокрема, Брюссель звинувачує кілька китайських компаній в експорті товарів подвійного призначення для військово-промислового сектору країни-агресорки.
Уже ввечері суботи, 25 квітня, у Пекіні виступили з новою заявою, пише Reuters. Міністерство торгівлі попередило, що може вдатися до "необхідних заходів" для захисту китайських компаній, а всі "наслідки" нібито понесе європейська сторона.
(Цей крок – 24 Канал) суперечить духу консенсусу, досягнутого між лідерами Китаю та ЄС, і серйозно підриває взаємну довіру та загальну стабільність двосторонніх відносин,
– наголосив речник відомства азійської країни.
В ексклюзивному коментарі 24 Каналу економіст Іван Ус пояснив, що ефект санкцій проти Росії є накопичувальним і з часом може критично вдарити по її фінансових можливостях. А от роль Китаю експерт оцінює стримано: Пекін, попри певну підтримку у військовій площині, не фінансує країну-агресорку напряму.
Тож без стабільних зовнішніх вливань ресурс війни для Москви поступово вичерпуватиметься, і вже найближчим часом вона може зіткнутися з серйозними бюджетними труднощами.
Що відомо про 20-й пакет санкцій?
Його ухвалення в ЄС планували раніше – до річниці повномасштабного вторгнення 24 лютого. Однак процес затягнувся через блокування рішення Угорщиною.
Нововведення враховують залежність Росії від третіх країн у постачанні критично важливих компонентів. Зокрема, санкції запроваджено проти 16 компаній із Китаю, ОАЕ, Узбекистану, Казахстану та Білорусі.
-
Загалом під посилені експортні обмеження щодо товарів, які сприяють технологічному розвитку оборонного сектору країни-агресорки, потрапило 60 нових суб'єктів. Частина з них розташована за її межами – у Китаї, Туреччині, ОАЕ.

