Кадровий дефіцит у Рахунковій палаті поглиблюється: що відбувається

Членкиня Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк подала заяву про звільнення за власним бажанням. Якщо Верховна Рада підтримає це рішення, у головному органі державного фінансового контролю залишаться лише чотири члени. Її відставка означатиме черговий перерозподіл повноважень між рештою складу, що навряд чи сприятиме підвищенню ефективності роботи установи. Про це пише експерт TI Ukraine Андрій Швадчак у своїй статті «Кадровий колапс у Рахунковій палаті. Поглиблення кризи чи шанс на перезавантаження?». 

За його словами, виправити кадрову проблему мав конкурс, який стартував із прийняттям нового закону про реформу органу ще у грудні 2024 року. Решту членів органу мали добрати за оновленою конкурсною процедурою. Вона передбачає створення спеціальної комісії для відбору кандидатів у Рахункову палату — дорадчої групи експертів (ДГЕ) у складі шести осіб, де переважне право голосу мають міжнародні експерти.

«Останні мали складати половину ДГЕ — пропозиції кандидатів від міжнародних партнерів ми отримали ще навесні 2024-го. Кандидатури ще трьох членів ДГЕ мали запропонувати представники від депутатських фракцій або груп. І депутати уже кілька разів пробували погодити їхній перелік. Однак за майже рік так і не спромоглися проголосувати за нього і таки створити ДГЕ», - зазначає автор. 

Можливе звільнення також може ускладнити процес заповнення вакантних посад у Рахунковій палаті. Річ у тім, що, за законом, конкурс на посаду члена органу має розпочатися вже наступного дня після припинення його повноважень.

«Тож у разі звільнення Єлизавети Пушко-Цибуляк одночасно триватимуть два конкурси: перший — на шість вакантних посад, який стартував у грудні 2024 року, і другий — на ще одну посаду, що стане вакантною після її звільнення», - підкреслює автор. 

У такій ситуації парламент матиме кілька варіантів, як урегулювати цей процес:

1. простий — сформувати єдину ДГЕ, яка відбиратиме кандидатів на всі вакантні посади. Але такий підхід має процесуальні ризики. Закон передбачає, що після початку конкурсу процедура утворення ДГЕ має проходити заново. І недотримання цієї вимоги може слугувати підставою для оскарження результатів конкурсу. У кращому випадку — другого, на одну посаду, а в гіршому — обох. Тож простий варіант може виявитися найбільш ризиковим;
2. складний — проводити два окремі конкурси. Для цього треба нарешті створити ДГЕ для першого і запустити процес для другого на цю ще одну посаду. Так процес може затягнутися на невизначений строк, але буде відповідним з погляду дотримання вимог закону;
3. компромісний — оперативно внести зміни до законодавства, які дозволять об'єднувати конкурсні процедури з відбору кандидатів на всі вакантні посади в Рахунковій палаті, якщо вони не досягли певного етапу, наприклад, утворення тієї ж ДГЕ. Такий підхід дав би змогу уникнути процедурних порушень і водночас оптимізувати та пришвидшити призначення відсутніх членів Рахункової палати.

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.