МВС реформує патрульну службу після стрілянини у Києві: поліцейські озвучили головну проблему

Скандал із двома патрульними, які 18 квітня втекли з місця стрілянини в Голосіївському районі Києва, оголив системні проблеми всієї патрульної поліції. Стрілець Дмитро Васильченков убив сімох людей і поранив 14, поки правоохоронці тікали з місця події. Глава департаменту патрульної поліції Євген Жуков подав у відставку, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко анонсував жорсткі реформи. Але чинні та колишні патрульні попереджають: запропоновані заходи можуть лише погіршити ситуацію.

Як передає "Хвиля", про це повідомляє Суспільне, яке поспілкувалося з кількома десятками поліцейських — здебільшого анонімно.

За версією експертів, патрульний Михайло Дробницький мав сховатися за припаркованим автомобілем, привести зброю в готовність і відкрити вогонь по нападнику. "Ідеальний сценарій був би таким: дістати зброю та відкрити вогонь на ураження. Якби вони не вразили стрільця, то хоча б не дали йому відкрити прицільний вогонь по людях", — пояснює чинний поліцейський, причетний до навчання патрульних. Замість цього у Дробницького та його напарниці Анни Дудіної спрацював природний інстинкт "біжи".

Колишній керівник патрульної поліції Києва Юрій Зозуля наголошує: довести правильні дії до автоматизму можна лише регулярними тренуваннями. Але саме з цим зараз величезна проблема. Через хронічний некомплект — 25% по країні та 60% у столиці — вивести 20% складу на навчання керівництво просто не може. "Якщо раз на місяць відбувається тренування — це дуже добре", — каже Зозуля.

Основна причина некомплекту — низька зарплата. У Києві патрульні отримують близько 20 тисяч гривень плюс 10 тисяч надбавки за воєнний стан. "З нинішніми цінами я не знаю, в яку дірку засунути ці 20 тисяч", — обурюється патрульна Ірина. Через нестачу кадрів поліцейські перепрацьовують: замість графіку "дві ночі — дві доби відпочинку — дві денні зміни" дехто працює три нічні зміни поспіль із добою відпочинку.

Анна Дудіна, що приїхала на виклик 18 квітня, працює в апараті патрульної служби — її залучають до чергувань через брак людей. За словами Ірини, такі співробітники взагалі не мають належної підготовки: пістолет вони тримають у руках лише раз на рік на підсумковій перевірці.

Окрема проблема — страх застосувати зброю. Поліцейські розповідають про випадки, коли ДБР відкривало провадження проти патрульних за стрілянину по нападниках, і ті роками доводили невинуватість у судах. "Дуже багато було таких прикладів за мої 10 років служби: застосуєш зброю — ти негідник, не застосуєш — ще гірше", — каже патрульний з Херсона Іван.

Реакція влади на трагедію: Жуков подав у відставку, на його місце призначили бойового генерала Олександра Фацевича. Клименко заявив, що "патрульні житимуть на полігонах по черзі", а інструкторами стануть військовослужбовці з бойовим досвідом — з армійських корпусів Нацгвардії та Держприкордонслужби. Також міністр запропонував щонайменше на місяць-два відправляти всіх патрульних у прифронтові регіони.

Опитані поліцейські критикують ці пропозиції. Військова та поліцейська робота принципово відрізняються, кажуть вони. "Поліцейська робота передбачає більше хірургічності. Ти маєш чітко ідентифікувати свою ціль. Військовий може дозволити собі стріляти в напрямку мішені. Ми ж маємо відповідати за кожен зроблений постріл", — пояснює патрульний Кирило, який навчає колег.

Колишня патрульна з Харкова Іванна, що працює в секторі протидії домашньому насильству, додає: командири з фронту не зможуть навчити, як заходити у квартиру до людини з ножем. "У нас тут немає війни — тут звичайне життя, просто на ґрунті цієї війни в деяких людей дах їде", — каже вона.

Натомість, на думку патрульних, потрібно розв'язати дві системні проблеми: підняти зарплати для зменшення некомплекту і повернути регулярні тактичні навчання — у школах, торговельних центрах, місцях скупчення людей. "Це проблема не цих двох патрульних. Це проблема системна й величезна. І подібних викликів та ситуацій у нас, на жаль, буде тільки більше", — підсумовує Зозуля.