Тайвань у бойовій готовності: Китай посилив тиск кораблями та авіацією

Увечері понеділка, 27 квітня, над водами біля островів Пенху, де розташовані важливі тайванські військові бази, з'явилися два китайські військові кораблі — есмінець та фрегат. Ця подія викликала миттєву реакцію з боку Тайваню, який перебуває у стані підвищеної бойової готовності.

Міністерство оборони Тайваню, отримавши дані про наближення кораблів, негайно задіяло свої військово-морські та повітряні сили для спостереження за ситуацією. Тайванські військові "уважно стежили за формуванням та належним чином відреагували", використовуючи всі доступні засоби, щоб не допустити подальшої ескалації.

Китай, який розглядає демократично керований Тайвань як власну територію, майже щодня направляє свої військово-морські сили та авіацію до вод та повітряного простору навколо острова. Ці дії викликають різке засудження з боку уряду Тайваню, який відкидає територіальні претензії Пекіна.

Наступного ранку, у вівторок, 28 квітня, щоденний звіт Міністерства оборони Тайваню підтвердив, що навколо острова було зафіксовано дев'ять китайських військових кораблів та 22 військові літаки. Ця інформація свідчить про значне збільшення військової присутності КНР, що викликає серйозне занепокоєння в Тайбеї.

Президент Тайваню Лай Цзін-Де, виступаючи перед офіцерами Берегової охорони, зазначив, що операції Китаю в "сірій зоні" — тобто нерегулярні тактики виснаження без відкритого бою — та психологічний тиск зростають щодня. Ці дії спрямовані на підрив статус-кво та створення нової норми.

У відповідь на посилення загрози, Тайвань планує інтегрувати можливості морського та повітряного спостереження, розширити використання безпілотників, радарів нового покоління та інфрачервоних тепловізійних систем. Це дозволить посилити берегову охорону, яка є на передовій лінії спостереження за маневрами Китаю.

Китайські військові маневри є частиною стратегії, яку Міністерство оборони КНР нещодавно назвало "цілком виправданою та розумною", покладаючи відповідальність за будь-яке напруження на уряд Тайбея. Водночас уряд Тайваню наголошує, що лише народ острова має право вирішувати своє майбутнє.

Раніше Китай заявляв, що адміністрація Тайваню не зможе без китайської участі забезпечити стабільність ланцюжків поставок, а її спроби призведуть до втрати контролю над промисловістю. Паралельно з цим, існує занепокоєність щодо можливого обговорення майбутнього острова під час запланованого візиту Дональда Трампа до Китаю, чого Тайбей намагається уникнути.

Агентство Reuters пише, що Тайвань перебуває в повній бойовій готовності через активність 9 китайських військових кораблів та 22 військових літаків поблизу острова.

Китай, який вважає демократично керований Тайвань своєю власною територією, майже щодня відправляє свої військові кораблі та літаки у води та небо навколо острова, що викликає засудження уряду Тайваню, повідомляє Reuters.

Поточна ситуація підкреслює складність геополітичних відносин у регіоні. Напруга навколо Тайваню продовжує зростати, і відповідні дії обох сторін визначатимуть подальший розвиток подій, зберігаючи регіон у стані постійної невизначеності щодо стабільності.