Неоднозначні гарантії: як українці реагують на обмін Донбасу та чи довіряють США?

Наприкінці квітня, у період з 20 по 27 число, дослідники КМІС провели масштабне опитування, щоб з'ясувати настрої українців щодо ключових питань війни та миру. У цей час, після тривалого періоду бойових дій, суспільство було змушене зіткнутися з гіркою реальністю можливих компромісів та складних рішень. Респонденти, що мешкають на підконтрольній Україні території, були опитані методом телефонних інтерв’ю.

Центральним питанням опитування стало ставлення українців до гіпотетичної пропозиції: передача всієї території Донецької області під контроль Росії в обмін на гарантії безпеки. Це питання викликало гарячі дискусії та розділило суспільство на два основні табори, віддзеркалюючи складність морального та стратегічного вибору в умовах воєнної агресії. 1005 респондентів віком від 18 років висловили свою думку.

Більшість, а саме 57% опитаних, категорично виступили проти такої поступки, вважаючи її абсолютно неприйнятною. Однак 36% респондентів виявилися готовими погодитися на таку умову, хоча більшість із них визнають, що це було б надзвичайно складне рішення. Ще 7% не змогли визначитися зі своєю думкою, що свідчить про внутрішні вагання та відсутність єдиної позиції. Ці результати демонструють, що жодне легке рішення щодо територіальних компромісів не знайде підтримки всього суспільства.

Порівняння цих даних з результатами початку березня 2026 року показує незначні, але помітні зміни. Частка категоричних противників передачі Донбасу зменшилася з 62% до 57%, в той час як кількість тих, хто готовий на поступки, зросла на 3%. Ці показники, зазначають соціологи, повернулися до рівня лютого, демонструючи певну стабілізацію громадської думки щодо цього питання, незважаючи на загальну неоднозначність настроїв.

Паралельно з питанням про Донбас, дослідження заторкнуло тему довіри українців до гарантій безпеки з боку міжнародних партнерів. Результати показали, що довіра до США як гаранта безпеки суттєво знизилася. Якщо на початку року частки тих, хто довіряє і не довіряє, були приблизно рівні, то в квітні 57% українців не вірять в американські гарантії, тоді як у січні їх було 40%. Частка тих, хто довіряє, скоротилася до 27%.

Ці зміни можуть бути пов'язані з різними факторами, включаючи глобальні політичні події та внутрішні дискусії щодо ефективності міжнародної підтримки. Ексміністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю для LIGA.net вже згадував, що Україна планує просити більш потужні гарантії безпеки від Сполучених Штатів. Тим часом, більшість українців вважають, що війна триватиме ще довго, і лише 48% готові терпіти стільки, скільки буде потрібно, порівняно з 54% на початку березня.

Опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 20-27 квітня 2026 року. У дослідженні брали участь 1005 респондентів. Важливо зазначити, що до вибірки не включали жителів тимчасово окупованих територій та громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. За звичайних умов статистична похибка вибірки не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%.

Про те, що більшість українців не вірять у підтримку з боку США, йдеться в підсумках цього опитування, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології. Хоча дані опитування КМІС свідчать, що довіра до європейських гарантій все ще переважає, проте й вона зменшилася: якщо на початку року 59% опитаних очікували підтримки Європи у разі повторної агресії, то тепер таких 52%. Частка тих, хто не вірить у таку підтримку, зросла з 31% до 41%.

«Водночас зазначимо, що і серед тих, хто готовий терпіти лише короткий період, значна частина категорично відкидають неприйнятні вимоги до миру. Так, серед них 44% вважають абсолютно неприйнятною пропозицію обміну Донбасу на гарантії безпеки від США і Європи», – зазначили соціологи КМІС.

Результати цього опитування Київського міжнародного інституту соціології підкреслюють глибокі виклики, з якими стикається українське суспільство. На тлі зниження довіри до міжнародних гарантій та розбіжностей щодо територіальних поступок, майбутні рішення вимагатимуть ретельного аналізу та врахування складних настроїв, що панують серед громадян.