Осліплений прапором: у центрі Лондона з'явилася статуя у стилі Бенксі та за підписом художника

У центрі Лондона з'явилася статуя в стилі Бенксі та з підписом художника, проте сам він своє авторство поки що не підтверджував. Про це повідомляє Euronews.

Статую помітили у середу. Вона з'явилася на площі Ватерлоо по сусідству з пам'ятниками королю Едуарду VII та сестрі милосердя Флоренс Найтінгейл.

Робота є фігурою чоловіка в костюмі, з прапором у руці, який заплющує йому очі, тому він крокує в порожнечу з постаменту. Якщо ця статуя — нова робота Бенксі, вона цілком вписується у його політично заряджену творчість. Інсталяція з'явилася за одну ніч приблизно за 450 метрів від Даунінґ-стріт.

Зазвичай Бенкс підтверджує авторство, публікуючи роботу на своїй сторінці в Instagram. До того ж жоден з його недавніх лондонських муралів не був підписаний.

Якщо це справді новий Бенксі, скульптура цілком відповідає його колишнім роботам: анонімний уродженець Брістоля часто робить політичні заяви за допомогою свого мистецтва. Людину в костюмі можна прийняти за політика (з огляду на близькість статуї до Даунінг-стріт), засліплену прапором (тобто «патріотизмом», що помилково розуміється).

Бенксі завжди волів зберігати інкогніто, щоб продовжувати працювати без обмежень, які накладає слава. Анонімність також була засобом захисту від кримінального переслідування з боку поліції.

Бенксі вже встановлював пам'ятник у Лондоні. У 2004 році була встановлена ​​скульптура «П'яниця», що являла собою інтерпретацію «Мислителя» Родена, але незабаром після цього її вкрали.

• У березні ім'я Бенксі знову опинилося в заголовках після опублікованого розслідування Reuters. Згідно з матеріалом, під псевдонімом Бенксі ховається 51-річний Робін Ганнінгем із Брістоля, підтвердивши результати аналогічного розслідування, проведеного Daily Mail у 2008 році. Декілька років тому він змінив ім'я на більш поширене Девід Джонс, щоб ускладнити свою ідентифікацію.
• Остання підтверджена поява роботи Бенксі в Лондоні відбулася в грудні, коли він заявив, що є автором фрески, що зображує двох дітей, що лежать і дивляться на небо. Очевидно, це був вислів про проблему бездомності.