Невідомий інцидент: “Оскар” зник після перельоту зі США до Німеччини
Документаліст Павєл Таланкін часто подорожував зі своєю нагородою, демонструючи її на численних публічних заходах. Він неодноразово і без жодних перешкод перевозив не лише "Оскар", а й статуетку BAFTA як на внутрішніх рейсах у США, так і на міжнародних маршрутах, що свідчить про його довіру до системи перевезень.
Інцидент стався, коли Таланкін вирушав рейсом до Німеччини з аеропорту імені Джона Ф. Кеннеді в Нью-Йорку. Працівники служби безпеки зупинили його, посилаючись на правила перевезення предметів, які потенційно можуть бути використані як зброя. За словами співрежисера фільму Девіда Боренштейна, статуетку вагою майже 3,5 кілограма Управління транспортної безпеки (TSA) США визнало загрозою безпеці. Павло розповів, що йому запропонували залишити статуетку в багажі, оскільки у нього не було жорсткої валізи, він обрав картонну коробку, надану "Lufthansa".
Виконавча продюсерка фільму Робін Гессманн, яка допомагала Таланкіну спілкуватися зі службою безпеки через гучний зв'язок, оскільки він майже не володіє англійською, була шокована. Вона підкреслила абсурдність ситуації зі словами: "З Леонардо Ді Капріо цього б не сталося".
Після прибуття до Німеччини "Оскар" зник, і станом на зараз його досі не знайшли. Павло Таланкін з Франкфурта повідомив, що "Lufthansa" не має його статуетки, хоча у нього є номер квитка на коробку. "Lufthansa", у свою чергу, розпочала внутрішнє розслідування, заявляючи, що ставиться до ситуації з "обережністю та терміновістю" та прагне "якомога швидше" повернути статуетку. Девід Боренштейн додав фотографії імпровізованої коробки та квитанції авіакомпанії про зникнення багажу в інстаграму Девіда Боренштейна.
На питання, чому Управління об'єднаних транспортних служб не дозволили Павлу взяти статуетку до салону, незважаючи на попередні інциденти, Девід Боренштейн висловив припущення, що ставлення до Таланкіна могло бути іншим через його іноземне походження та мовний бар'єр, незважаючи на те, що його фільм "Містер Ніхто проти Путіна" здобув міжнародне визнання. "Я шукав, але не знайшов жодного іншого випадку, коли когось змушували здавати в багаж "Оскар". З Павлом вчинили б так само, якби він був відомим актором? Або вільно говорив англійською?", — написав Девід Боренштейн у своєму пості в Instagram.
Павєл Таланкін тепер живе у вигнанні в Європі, а його фільм, який викриває пропаганду в російських школах, отримав заборону на показ на території РФ, його засудив суд Челябінська через "негативне ставлення до державної політики".
"Містер ніхто проти Путіна" — це датсько-чеський документальний фільм американського режисера Девіда Боренштейна. Співрежисером та головним героєм стрічки є Павєл Таланкін, колишній шкільний відеооператор у Карабаші, що втік з Росії з відзнятим матеріалом. Фільм досліджує російську пропаганду в освітніх закладах після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Російська влада також звернулася до ЮНЕСКО та оргкомітету премії зі скаргами на нібито порушення прав дітей, кадри з якими використали у фільмі без згоди батьків.
Незважаючи на визнання Американської кіноакадемії, українська спільнота розкритикувала тріумф стрічки, розцінивши його як спробу Голлівуду "просувати образ хорошого росіянина". На тлі цього, ігнорування української стрічки "2000 метрів до Андріївки" підкреслило небажання західних кіноакадеміків фокусуватися на прямих наслідках російського вторгнення, віддаючи перевагу історіям про "етичні муки" всередині системи ворога. Про інцидент також пише The Guardian.
"З Леонардо Ді Капріо такого б не сталося", — зазначила виконавча продюсерка фільму Робін Гессманн в коментарі BBC, висловлюючи емоційне ставлення до інциденту.
"Абсолютно незрозуміло, як вони можуть вважати 'Оскар' зброєю", — сказав Павєл Таланкін, коментуючи дії співробітників аеропорту.
Історія зі зникненням "Оскара" для Павла Таланкіна стала не лише особистою втратою, але й приводом для широких дискусій про справедливість та ставлення до митців. Цей випадок залишається відкритим питанням, демонструючи, що навіть найвищі нагороди можуть виявитися вразливими до непередбачуваних обставин, залишаючи після себе гірке відчуття несправедливості та невизначеність.

