Непрості витоки: як Конституція формувала Україну від Орлика до сьогодення

Під час урочистої презентації в Академії СБУ, ректор Андрій Черняк звернувся до курсантів, підкресливши, що Конституція в сучасному контексті є чимось більшим, ніж звичайний юридичний акт. Вона перетворюється на символ, що чітко розділяє українців та їхнього агресора, формуючи своєрідний кордон ідентичності.

Професор Микола Томенко провів для майбутніх офіцерів глибокий екскурс в історію української правової думки. Він окреслив еволюцію від прогресивних ідей Пилипа Орлика, автора першої української Конституції, до сучасних правових викликів. За словами Томенка, Основний Закон — це відображення тієї держави, за яку сьогодні на фронті віддають життя найкращі українці.

Одним із центральних питань, порушених професором, був міф про те, що Україна лише зараз прагне «стати європейською». Томенко нагадав про часи «Руської правди» княжої доби, яка вже тоді демонструвала високий цивілізаційний рівень українського народу. Він стверджує, що українці повертаються додому, до своїх витоків європейського права, а не приходять у гості.

Попри святковий привід, обговорення було прагматичним. Томенко звернув увагу на те, що 30-річчя Конституції — це не лише привід для гордості, а й нагода для аналізу помилок. В Україні досі не ухвалено низку важливих законів, які передбачені Основним Законом, зокрема про суд присяжних, місцеві референдуми та державні символи.

На зустрічі також був присутній ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету Ярослав Кічук. Захід підкреслив, що жоден закон не працюватиме ефективно, якщо він не знайде відгуку в серцях громадян. Курсанти, які проявили найбільшу активність, отримали авторські примірники книги Томенка, що мають стати для них не лише посібником, а й настільною книгою про державу, яку вони захищають.

Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року, є основним законом країни. Вона закріплює суверенітет, незалежність, демократичний, соціальний, правовий характер держави, права та свободи людини і громадянина, а також закладає основи державного устрою.

Історія української конституційної думки бере початок ще з "Конституції Пилипа Орлика", або ж "Пактів і Конституцій прав і вольностей Війська Запорозького", ухваленої 1710 року, яка вважається однією з перших конституцій європейського типу. Цей документ, як і "Руська правда" часів Київської Русі, відображав європейські правові традиції та прагнення до правової держави.

"У цьому році ми відзначатимемо тридцятиліття нашої Конституції. Це шлях, який обрав наш народ. Саме Основний Закон є тим стрижнем, навколо якого будується держава. Він відображає нашу душу, нашу ідентичність і показує світові, чим ми відрізняємося від інших", — наголосив Андрій Черняк.

"Це суспільний договір. Люди домовляються з владою: які права вони передають державним структурам, а які свободи залишають собі назавжди. На цій базі твориться держава, і саме за цей порядок ми сьогодні воюємо", — пояснив Микола Томенко.

"Коли кажуть, що ми йдемо в Європу, я завжди уточнюю: йдеться лише про вступ до Євросоюзу як інституції. Бо саму систему європейського права творили саме ми, починаючи з наших найдавніших законів. Ми повертаємося додому, а не приходимо в гості", — підкреслив професор Томенко.

"Найкраща Конституція — це та, яку кожен громадянин знає, щиро шанує і якої дотримується не зі страху, а з поваги", — підсумував Микола Томенко.

Історія української Конституції є шляхом безперервного формування та утвердження національної ідентичності. Вона демонструє не лише правові здобутки минулого, а й нагадує про невиконані обіцянки, що відкриває простір для подальшої роботи над удосконаленням Основного Закону, який залишається живим втіленням мрій і прагнень українського народу.