/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Ff7ea409b888addbf42e43483c8479454.jpg)
Російський хакер визнав провину у кібератаках на енергетику України та США
Настання 2025 року було ознаменовано серією таємничих кібератак, що вражали життєво важливі нафтогазові об'єкти. Спочатку хакерам вдалося взяти під контроль нафтові насоси та резервуари на об'єкті в Техасі. Пізніше того ж року, 21 квітня, в федеральному суді Центрального округу Каліфорнії порушили кримінальну справу після злому нафтогазового об'єкта в Північній Дакоті. Ці інциденти стали першими тривожними сигналами про діяльність групи «Sector16» і їхні наміри продати доступ до цих об'єктів російському уряду.
У центрі цієї кіберзлочинної діяльності опинився Артем Ревенський, громадянин Росії, який діяв під псевдонімом «Digit». Проживаючи здебільшого в Росії, Ревенський був ключовим членом хакерської групи «Sector16», що, за даними прокурорів, фінансувалася російським урядом. Його мотивація, здавалося, виходила за рамки звичайного кіберзлочинства, сягаючи рівня, де обговорювалися фізичні пошкодження інфраструктури та навіть людські жертви.
Прокурори заявили, що у вересні хакерам вдалося отримати доступ до газового об'єкта в Полтаві. У текстових повідомленнях зі співучасниками Ревенський обговорював можливості використання цього доступу для заподіяння фізичної шкоди, включаючи атаки на обладнання, деформацію газопроводу та перевантаження вентиляційного обладнання. Крім того, «Sector16» планували диверсії критичної інфраструктури в Україні, зокрема АЗС у Києві, та мали намір вивести з ладу всю електромережу України.
Хакерська група фінансувала свою діяльність за допомогою складної шахрайської схеми, пов'язаної з бронюванням готелів. Вони викрадали особисті дані жертв, бронювали номери в готелях, оплачуючи їх викраденими коштами. Потім вони ділили прибуток з готелями-спільниками, які погоджувалися не повідомляти про ці транзакції як про шахрайство. За оцінками слідства, хакери мали на меті заробити понад 150 000 доларів США, хоча точний розмір отриманого прибутку залишається нез'ясованим.
Кульмінацією цього кіберзлочинного шляху стало затримання Артема Ревенського. Його заарештували в Домініканській Республіці та доставили літаком до Нью-Джерсі, де він був затриманий 2 листопада 2025 року. 1 травня Ревенський уклав угоду про визнання провини в американському суді, що стало вирішальним моментом у справі. Тепер йому загрожує до 27 років ув’язнення, хоча визнання провини може пом'якшити покарання.
Ця справа є чітким нагадуванням про зростаючу небезпеку кібератак, спонсорованих державами, та їхній потенційний вплив на міжнародну безпеку та економіку. Визнання провини Ревенського не тільки закриває одну з глав у кібервійні, але й підкреслює важливість постійної пильності та співпраці між країнами у боротьбі з подібними загрозами.
Громадянин Росії Артем Ревенський, відомий як «Digit», був звинувачений федеральною прокуратурою Каліфорнії у змові з метою заподіяння шкоди захищеним комп’ютерам, електронному шахрайстві та крадіжці особистих даних. У четвер Ревенський уклав угоду про визнання провини в обмін на рекомендацію щодо пом'якшення покарання, що було підтверджено Bloomberg.
Раніше, за запитом влади США, в Таїланді затримали іншого громадянина Росії, якого ФБР підозрює в хакерських атаках на системи американських та європейських держустанов. Паралельно з цим, естонські спецслужби заявляли про викриття та припинення кібероперації російських хакерів, які стежили за користувачами через зламані інтернет-роутери, демонструючи масштабність і різноманітність кіберзагроз, що походять з Росії. Підтримайте "5 канал" на Патреоні. "5 канал" у Telegram: хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Прокурори повідомили, що у текстових повідомленнях зі співучасниками Ревенський обговорював, як "можна використати цей доступ для заподіяння фізичної шкоди через атаки на обладнання, деформацію газопроводу та перевантаження вентиляційного та газовидобувного обладнання".
У переписці Ревенський прямо писав, що його мета – організувати "пожежі та вибухи", які "можуть призвести до людських жертв".
Історія Артема Ревенського демонструє не лише підступність сучасних кіберзагроз, а й рішучість міжнародного співтовариства притягувати до відповідальності тих, хто їх створює. Цей випадок слугує важливим нагадуванням, що у світі цифрових технологій кордони розмиваються, і лише спільні зусилля можуть забезпечити безпеку та стабільність критичної інфраструктури.

