FT: Рішення Трампа про виведення військ із Німеччини створює "дірку" в обороні Європи

Суперечка між президентом США Дональдом Трампом та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем щодо війни в Ірані призвела до того, що Вашингтон скасував розгортання американського контингенту, озброєного кількома видами далекобійної зброї. Про це пише Financial Times, зазначаючи, що цей крок став ударом по стратегії стримування Росії.

Йдеться про план, погоджений ще у 2024 році, за яким США мали тимчасово розмістити в Німеччині ракети великої дальності – зокрема "Томагавки" з дальністю понад 1500 км, балістичними ракетами SM-6 та новою гіперзвуковою зброєю великої дальності Dark Eagle. Це мало стати перехідним рішенням, поки європейські країни розробляють власні системи глибокого ураження.

Однак Вашингтон несподівано скасував розгортання цього контингенту. Одночасно США оголосили про виведення 5000 військових із Німеччини.

Аналітики вважають, що це рішення створює небезпечний сигнал для Кремля.

"Це сигнал Кремлю, що США відступають від своєї центральної ролі гаранта безпеки Європи", – сказав Карло Масала, професор міжнародної політики в університеті Бундесверу в Мюнхені.

У європейських столицях давно побоювалися, що США можуть скорочувати свою військову присутність швидше, ніж Європа зможе створити власні альтернативи. Далекобійні ракети – один із ключових елементів сучасної війни, і більшість країн ЄС десятиліттями покладалися саме на американські системи.

Ситуацію ускладнює і те, що Пентагон не надав союзникам чітких термінів щодо можливого виведення інших критичних спроможностей – систем ППО, стратегічної авіації чи супутникової розвідки. Це ускладнює планування інвестицій і підсилює невизначеність.

Якщо подібні рішення ухвалюватимуться без системного підходу, Європа може зіткнутися з прогалинами в обороні.

"Це виглядає як політика руйнування – і це кошмар для безпеки", – заявила експертка Європейської ради з міжнародних відносин Ульріке Франке.

План розгортання ракет був частиною ширшої стратегії НАТО – показати Росії, що у разі атаки по Європі її власні військові об’єкти не будуть у безпеці. Це мало стримувати агресію після того, як Росія розмістила ракети "Іскандер" і гіперзвукові "Кинджали" в Калінінградській області.

Паралельно європейські країни – Німеччина, Франція, Польща, Велика Британія та Італія – оголосили про створення власної ракетної програми ELSA. Однак більшість цих проєктів перебувають на ранніх стадіях і потребують щонайменше кількох років до реалізації.

Європа змушена буде значно швидше розвивати власні військові спроможності.

"У підсумку альтернативи немає – Європі потрібні власні ракети, незалежні від політичних рішень у США", – зазначив аналітик Університету Осло Фабіан Гофман.