Фрідріх Мерц

Мерц Фрідріх: канцлер Німеччини з травня 2025 року

Мерц Фрідріх — прихильник економічного лібералізму, євроатлантичної інтеграції, ліберальної демократії та європейської безпеки

Біографія
Освіта
Сім’я
Кар’єра
Компромат

Біографія

Фрідріх Мерц народився 11 листопада 1955 року в місті Брілон в землі Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина.

Освіта

У 1975 році Фрідріх склав атестат зрілості в муніципальній середній школі в Рютені. Потім Мерц проходив військову службу в артилерійських військах Бундесверу.

З 1976 по 1982 рік він вивчав право як стипендіат Фонду Конрада Аденауера в Рейнському університеті Фрідріха Вільгельма в Бонні та Університеті Філіпа в Марбурзі.

Сім’я

Фрідріх з'явився на світ у родині судді окружного суду. Його дідусь по матері з 1917 по 1937 рік був мером міста Брілон. У 1933 році він вступив до СА, а в 1938 році — до НСДАП.

У 1981 році Фрідріх одружився з Шарлоттою Гасс (1961 р.н.). Зараз вона суддя в місті Арнсберг, земля Північний Рейн-Вестфалія. У подружжя є син і дві дочки.

Кар'єра

З 1982 по 1985 рік Мерц проходив підготовчу службу в окружному суді Саарбрюккена. З 1986 по 1989 рік Фрідріх був штатним юрисконсультом асоціації хімічної промисловості в Бонні та Франкфурті-на-Майні.

Бувши студентом у 1972 році, Мерц приєднався до політичної партії Християнсько-Демократичний Союз (ХДС). У 1980 році очолив молодіжну організацію партії в рідному Брілоні.

На виборах 1989 року Фрідріх був обраний до Європейського парламенту, де пропрацював до 1994 року. Наступні п'ятнадцять років (з 1994 по 2009 рік) Мерц був депутатом Бундестагу.

У 1998 році Фрідріх став спочатку заступником голови, а в лютому 2000 року головою парламентської групи ХДС/ХСС і, таким чином, лідером опозиції. У грудні 2004 році Мерц програв на партійних праймеріз за посаду голови ХДС Ангелі Меркель.

Окрім мандату в Бундестазі, Фрідріх працював юристом у кельнській юридичній фірмі Cornelius Bartenbach Haesemann und Partner з 2002 по 2004 рік.

У лютому 2007 року Мерц заявив, що не буде знову балотуватися на федеральних виборах 2009 року через внутрішньопартійні розбіжності. В результаті він подав у відставку з парламенту наприкінці жовтня 2009 року.

У 2005 році разом з дружиною заснував Фонд Фрідріха і Шарлотти Мерц, який підтримує некомерційні проєкти у сфері освіти. Мерц є одним із редакторів спеціалізованого журналу Der Betriebs.

Того ж року Фрідріх став партнером юридичної фірми Mayer Brown. З 2014 року він працював старшим юрисконсультом в офісі Mayer Brown в Дюссельдорфі. Крім адвокатської діяльності, Фрідріх був членом ряду наглядових, консультативних рад та адміністративних рад, таких як банк Commerzbank AG, футбольний клуб "Боруссія" з Дортмунда, хімічний концерн Basf.

У 2010 році Мерц був призначений членом ради директорів HSBC Trinkaus & Burkhardt, дочірньої компанії HSBC Holdings plc (Гонконгська та Шанхайська банківська корпорація).

З 2016 по 2020 рік він був головою наглядової ради та лобістом BlackRock у Німеччині (BlackRock — найбільший менеджер активів у світі). У 2017 році Фрідріх став головою наглядової ради Flughafen Köln/Bonn GmbH.

У 2017 році уряд Північного Рейну-Вестфалії доручив йому координувати наслідки Brexit для регіону.

У березні 2021 року Мерц оголосив через Twitter, що хоче знову балотуватися в Бундестаг. І в підсумку на федеральних виборах 2021 року він отримав мандат, набравши 40,4% голосів в окрузі Хохзауерланд.

На початку наступного року Фрідріх після кількох невдалих спроб все ж був обраний головою ХДС. Новий голова був обраний 1001 делегатом Союзу на партійній конференції. Мерц набрав 94,6% голосів. На партійній конференції ХДС 6 травня 2024 року Фрідріх був переобраний лідером партії ХДС приблизно 90% членів партії.

На самому початку свого перебування на посаді очільника партії він підкреслив, що ХДС повинен швидко і конструктивно прийняти свою опозиційну роль. “Опозиція — це також мандат виборців і складова частина демократичного порядку в нашій країні. Тому нам є чим зайнятися. І якщо ми зробимо це добре, то сьогоднішня опозиція стане завтрашнім урядом", — зазначив Мерц.

Політик критикував будівництво "Північного потоку-2" і закликав закрити його після отруєння Кремлем російського опозиціонера Олексія Навального.

У жовтні 2024 року Фрідріх закликав німецький уряд подолати страх перед російським диктатором. Мерц зазначив, що якщо Путін продовжить атаки на українську цивільну інфраструктуру, в Європі має бути прийнято спільне рішення про скасування обмежень для ударів по території РФ.

Глава ХДС з трибуни Бундестагу заявив, що канцлер Шольц повинен дозволити постачання Україні крилатих ракет великої дальності TAURUS.

У лютому 2025 року в Німеччині відбулися дострокові парламентські вибори, на яких ХДС/ХСС під керівництвом Мерца здобув відносну перемогу. Того ж дня Фрідріх наголосив на необхідності самостійного забезпечення безпеки Європи, особливо в умовах політики нового президента США Дональда Трампа, який вступив на посаду в січні 2025 року. Раніше він також пропонував використовувати ядерний потенціал Франції та Великої Британії для захисту Європи без залежності від США.

У квітні ХДС/ХСС і СДПН оголосили про формування коаліції. Основні пункти угоди передбачали зниження податків і посилення імміграційної політики, зокрема очікування рішень щодо політичного притулку за межами Німеччини та ускладнення процедури отримання громадянства.

У травні в Бундестазі відбулося голосування за призначення Мерца федеральним канцлером. Проте з першої спроби депутати не затвердили його кандидатуру. Спочатку він набрав лише 310 голосів за необхідних 316, що стало першим подібним випадком в історії ФРН.

Провал стався через те, що 18 депутатів коаліції не підтримали Фрідріха. Однак за кілька годин Мерц із другої спроби таки був обраний, отримавши 325 голосів завдяки підтримці партії «Ліві».

Компромат

У 2006 році компанія Mayer Brown, де працював Мерц, консультував RAG Aktiengesellschaft під час запланованого IPO. Ця подія викликала суспільне обурення. Адже крім цього у Фрідріха був депутатський мандат.

Мерц намагався захищати своє право на цю професійну практику. Однак у відповідному рішенні від 4 липня 2007 року Федеральний конституційний суд висловив думку, що депутат зобов'язаний уникати конкретних конфліктів інтересів, які виникають у нього в результаті оплачуваної діяльності за межами його мандата.