ГУР розкриває таємниці «Клина»: ШІ на 300 км/год та західні компоненти

Історія починається з появи нового російського безпілотника «Клин», який викликав занепокоєння через свої технологічні особливості. Українські фахівці з Головного управління розвідки (ГУР) отримали доступ до його внутрішнього устрою та виявили, що цей БпЛА має фюзеляж типу «дельта-крило» довжиною 1,6 метра та розмахом крил 1,9 метра, що забезпечує йому високу маневровість.

Серцем цього дрона є безколекторний електромотор Scorpion F-4225-500KV V2 (КНР), який живиться двома акумуляторними батареями 6S типу Li-AFB. Але справжньою інновацією є система машинного зору, реалізована на базі комп'ютерного модулю Nvidia Jetson TX2 (США). Ця технологія дозволяє дрону самостійно знаходити та захоплювати цілі, діючи без постійного керування оператором.

Така автономність стала переломним моментом, адже модуль обробляє зображення, дозволяючи «Клину» діяти незалежно. За даними ГУР, подібні технології вже застосовуються в інших російських безпілотниках, таких як «Ланцет» та «Герань-2». Це свідчить про системну роботу ворога в напрямку інтеграції штучного інтелекту у свої бойові системи.

Для керування польотом БпЛА використовує комерційний контролер Cube Orange (Австралія), а навігація забезпечується модулем Holybro F9P (Китай) з режимом RTK для підвищення точності позиціонування. Зв’язок реалізовано радіомодемом LoRa з радіомодулем Ra-01H виробництва Ai-Thinker (КНР). Інші плати безпілотника містять компоненти американських, швейцарських, тайванського та південнокорейського виробників, що вказує на міжнародний ланцюжок поставок, незважаючи на санкції.

КУЛЬМИНАЦІЯ: «Клин» може нести кумулятивну або фугасну бойову частину вагою до 5 кілограмів, а його максимальна швидкість при заході на ціль досягає 300 кілометрів за годину. Ворожі розробники також заявляють про наявність морської та сухопутної модифікацій, де система дистанційного підриву реалізована радаром у морській версії та лідаром у сухопутній.

Наразі українські сили продовжують аналізувати та протидіяти таким безпілотникам, оскільки Росія постійно змінює тактику масованих ударів, комбінуючи та ускладнюючи свої дії. Це не лише «перегони озброєнь», а й постійна боротьба за технологічну перевагу на полі бою.

Деталі про «Клин» були опубліковані Головним управлінням розвідки МО України в розділі «Компоненти у зброї» порталу War&Sanctions. Це частина широкої ініціативи ГУР, яка включає інтерактивні 3D-моделі та інформацію про складові російських бойових систем. Раніше ГУР оприлюднило дані про нову російську крилату авіаційну ракету С-71К «Ковер» та понад 60 іноземних верстатів, які використовує російський ВПК.

Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов зазначав, що противник постійно випробовує нові тактики повітряних атак, і основним завданням Сил оборони є аналіз та протидія таким дронам. Росія вже модифікувала ударний дрон «Молнія» у розвідувальний, використовуючи дешеві матеріали для зниження вартості, що демонструє їх прагнення до постійних змін та адаптації.

«Росіяни намагаються змінити тактику масованих ударів. Окупанти намагаються комбінувати, ускладнювати характер своїх дій. Масштабному удару можуть передувати такі хвилі загострення», — зазначив керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук у розмові з 24 Каналом.

Технологічний прогрес у військовій сфері змушує всі сторони конфлікту шукати нові шляхи для адаптації та захисту. «Клин» з його інтелектуальними можливостями є яскравим прикладом цієї еволюції, підкреслюючи необхідність постійного вдосконалення оборонних систем та розвідки для ефективної протидії сучасним загрозам.