Призначено нового командувача ПКС Росії: генерал Чайко, причетний до злочинів у Бучі

Кар'єра Олександра Чайка розпочалася у 1971 році в Голіцині Московської області. Після закінчення Суворовського військового училища та Московського вищого загальновійськового командного училища, він служив у Німеччині та Московському військовому окрузі, пройшовши шлях від командира взводу до командира батальйону. Його шлях, здавалося б, був типовим для військового діяча, однак подальші події вивели його в центр уваги.

Поворотним моментом у кар'єрі Чайка стала його участь у воєнних діях у Сирії, де він командував російськими та сирійськими військами у місті Кобані, сприяв створенню російської авіабази в Ель-Камишлі, а на початку 2020 року – розблокуванню траси Дамаск-Алеппо. У 2020 році йому було надано звання героя Росії. Він також був відомий тим, що командував угрупуванням військ "Схід" і керував наступом на Київ з території Білорусі під час повномасштабного вторгнення в Україну. Саме на цьому етапі його ім'я почало асоціюватися з трагічними подіями.

У вересні 2022 року Служба безпеки України направила до суду звинувачувальний акт щодо Чайка. Його звинуватили у плануванні, підготовці та вторгненні російських військ на північні регіони України. За даними слідства, він керував діями підрозділів під час спроби захоплення Києва, а свій штаб облаштував у дитячому садочку в селищі Здвижівка Бучанського району. Саме там, на стадіоні однієї з місцевих шкіл, він вручав нагороди своїм підлеглим за вчинення воєнних злочинів на Київщині, що стало символом жорстокості.

У березні Рада Європейського Союзу запровадила санкції проти дев'яти осіб, відповідальних за воєнні злочини під час російської окупації Бучі. Чайко, колишній командувач військ Східного військового округу РФ, потрапив до цього списку, як найбільш високопоставлений військовий на території України на початку повномасштабного вторгнення. Його відсторонили від командування Східним військовим округом у липні 2022 року, і він повернувся до Сирії, де продовжував числитися командувачем російського угрупування.

Згодом з'явилася інформація від російські медіа про нове призначення. Путін змінив Віктора Афзалова, який очолював авіацію окупантів з жовтня 2023 року, на Олександра Чайка. Це призначення висловило чіткий меседж щодо пріоритетів російського керівництва, незважаючи на численні звинувачення та санкції, які тяжіють над новим головнокомандувачем.

З 2014 року, коли розпочалися військові дії на сході України, Олександр Чайко відповідав за таємне перекидання військ через російсько-український кордон, що свідчить про його тривалу участь у російській агресії. Цей епізод підкреслює глибоке залучення Чайка до військових операцій проти України ще до повномасштабного вторгнення.

За даними розслідувачів, саме підрозділи офіцерів, таких як генерал-майор Азатбек Омурбеков, який командував 64-ю окремою мотострілецькою бригадою під час окупації Бучі, причетні до масових убивств цивільних. Станом на лютий слідство встановило 211 підозрюваних у злочинах, скоєних під час окупації Бучі у 2022 році, включаючи вбивства та катування мирного населення. Це створює ширший контекст для розуміння тяжкості злочинів, до яких, за даними правоохоронців, причетний Чайко.

"Щоб уникнути вогневого ураження у ході контрнаступу ЗСУ, російський генерал облаштував свій штаб у захопленому дитячому садочку у селищі Здвижівка Бучанського району. А на стадіоні однієї з місцевих шкіл він вручав своїм підлеглим нагороди за вчинення військових злочинів на Київщині", – зазначили у Службі безпеки України, розкриваючи деталі діяльності генерала на окупованих територіях.

Призначення Олександра Чайка головнокомандувачем Повітряно-космічних сил Росії, незважаючи на обтяжливий список звинувачень, показує, що минуле не завжди визначає майбутнє у політичній грі. Ми можемо лише спостерігати, як далі розвиватимуться події та які наслідки матиме це рішення для міжнародної безпеки, а також для долі українських територій.