Прихована загроза: Чи використає Путін "вікно можливостей" проти НАТО?

На тлі напружених геополітичних відносин, європейські та натівські посадовці усвідомлюють, що війна Росії в Україні виснажує її ресурси, але не усуває амбіції щодо захоплення територій. Ця ситуація створює "вікно можливостей" для Росії, яке викликає занепокоєння серед політиків та оборонних відомств.

Міка Аалтола, фінський депутат, член комітету Європейського парламенту з питань закордонних справ, висловив ці побоювання. Він зазначив, що США "виходять з Європи", трансатлантичні відносини перебувають у занепаді, а ЄС "ще не повністю готовий взяти на себе відповідальність самостійно".

Хоча повномасштабний наземний наступ Росії на країни НАТО вважається малоймовірним через її виснаженість війною в Україні, експерти припускають інші сценарії. Йдеться про цілеспрямованіші або обмежені дії, які можуть створити неоднозначність і посіяти розбіжності в НАТО щодо активації Статті 5 про колективну оборону.

Стаття 5 трактує збройний напад на одну країну Альянсу як напад на всіх. Проте колишній президент США повідомляє, що Дональд Трамп вже назвав НАТО "паперовим тигром", що може заохотити Росію до дій. Габріелюс Ландсбергіс, колишній міністр закордонних справ Литви, припустив, що Путін може "ескалувати горизонтально проти іншого сусіда", щоб уникнути "принизливих переговорів з Україною".

Як потенційні цілі для тиску на НАТО розглядаються операції безпілотників, дії у Балтійському морі або в Арктиці проти невеликих островів. Ці операції не потребують перетину кордону чи значних військових ресурсів, але можуть чинити тиск на європейських союзників України, уникаючи відповіді США.

Наразі Європа не має єдиної думки щодо серйозності російської загрози. Фінляндія та Литва, наприклад, закликають до термінового посилення оборони, тоді як Естонія та НАТО застерігають від паніки, вважаючи, що вона може бути вигідна Путіну. Ця розбіжність у поглядах створює складну ситуацію для визначення подальшої стратегії безпеки.

Європейські витрати на оборону значно зросли після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, але повний ефект цих інвестицій відчується лише через кілька років. Згідно з "Дорожньою картою оборонної готовності" ЄС, блок прагне бути готовим до "надійного стримування своїх супротивників та реагування на будь-яку агресію" до 2030 року.

У п'ятницю США оголосили про виведення 5000 американських військових з Німеччини, що може свідчити про зменшення їхньої присутності в Європі. Також існує напруга між політиками через заяви окремих лідерів, наприклад, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що "найбільшою загрозою для трансатлантичної спільноти" є "тривалий розпад нашого Альянсу". Політики Естонії та Литви також коментували заяви українського президента про можливі атаки на країни Балтії, закликаючи до уникнення паніки.

"Щось може статися дуже скоро — у Росії є вікно можливостей. США виходять з Європи, трансатлантичні відносини перебувають у руїнах, а ЄС ще не повністю готовий взяти на себе відповідальність самостійно", — сказав Міка Аалтола.

"Це насправді найгірше, що можна створити в демократичних країнах", — додав Аалтола щодо применшення загрози, що створює хибне почуття безпеки.

"Росія дуже зайнята в Україні. Я не думаю, що в неї достатньо можливостей, щоб спробувати розпочати війну також і в країнах Балтії", — заявив президент Естонії Алар Каріс.

Перед Європою стоїть складний вибір між висловленням обґрунтованих побоювань та уникненням паніки. Однак, посилення обороноздатності та єдності Альянсу залишаються ключовими завданнями, щоб не допустити використання Росією будь-яких "вікон можливостей" у найближчому майбутньому. Всі ці фактори створюють глибоку дилему, рішення якої буде впливати на безпеку всього континенту.