Нардепу Дубінському оголошено підозру у держзраді: до 15 років за 50 публікацій

Історія починається з того, що народний депутат України IX скликання Олександр Дубінський опинився в центрі серйозного розслідування. Правоохоронці звинуватили його у державній зраді, особливо наголошуючи на тому, що дії відбувалися за попередньою змовою групою осіб і в умовах воєнного стану. Це звинувачення випливає з його активності в інформаційному просторі.

За версією слідства, пан Дубінський системно застосовував свої інформаційні ресурси, такі як особистий Telegram-канал, Facebook та Instagram, для поширення матеріалів, що відповідали інтересам Росії. Ці публікації, дописи, аудіо- та відеозвернення, за оцінкою правоохоронців, мали на меті підірвати довіру до державних інституцій, дискредитувати зовнішній та внутрішній політичний курс України та створити передумови для зриву мобілізаційних процесів.

Справжнє занепокоєння викликає зміст цих матеріалів, які, за даними обвинувачення, містили ознаки маніпулятивного впливу та відповідали сучасним російським пропагандистським наративам. Вважається, що ці матеріали згодом використовувалися ворогом у підривній діяльності проти України в інформаційній сфері.

У межах розслідування прокурори та правоохоронні органи провели масштабний аналіз, дослідивши понад 50 його відеозвернень та публікацій, що були розміщені на різних інформаційних ресурсах, включаючи російські. Висновки судових експертиз підтвердили наявність у цих матеріалах ознак поширення установок, характерних для російської пропаганди.

Це не перші проблеми Дубінського з законом. Раніше, у вересні 2024 року, йому повідомили про нову підозру у неодноразовому незаконному перетині кордону, а 13 березня 2024 року Печерський райсуд Києва визнав його винним в адміністративному правопорушенні, пов’язаному з корупцією. Також 20 грудня 2024 року Київський апеляційний суд залишив без змін вирок стосовно народного депутата, підозрюваного у корупції.

Наразі, діям Олександра Дубінського надано кваліфікацію за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне ув'язнення з конфіскацією майна. Досудове розслідування здійснюється слідчими Державного бюро розслідувань.

Ця справа є частиною ширшої боротьби України з гібридною війною, де інформаційний фронт відіграє критичну роль. Російська пропаганда активно використовує різні канали, щоб дестабілізувати ситуацію всередині країни, підірвати довіру до влади та послабити опір агресії. Таким чином, дії, спрямовані на поширення вигідних Росії наративів, розцінюються як пряма загроза національній безпеці. Завдання правоохоронних органів — виявляти та притягати до відповідальності тих, хто свідомо чи несвідомо стає інструментом ворожої пропаганди.

Окрім звинувачень у держзраді, Олександра Дубінського також судитимуть за організацію незаконного виїзду за кордон свого родича, про що 8 січня 2025 року повідомили у ДБР. 3 листопада 2023 року Дубінському оголосили підозру: за матеріалами слідства, депутату вдалося нелегально переправити до сусідньої європейської країни рідного брата своєї цивільної дружини, використовуючи підконтрольну громадську організацію для внесення “потрібних людей” у систему “Шлях”. Раніше, 13 листопада 2023 року, Дубінський за матеріалами СБУ та ДБР отримав повідомлення про підозру в державній зраді, де згадувалося, що він мав позивний Буратіно і входив до складу злочинної організації, яку сформувало головне управління генштабу збройних сил Росії (ГРУ).

«Усі бачать та розуміють, хто справжня загроза національній безпеці — це не я, хто майже три роки перебуває в СІЗО, а Зеленський та його ОПГ, що обкрадає та обливає кров’ю країну», — написав Дубінський у своєму Telegram-каналі, підтверджуючи вручення йому підозри.

Ця справа стане важливим прецедентом у боротьбі з внутрішнім підривом під час війни. Вона ще раз підкреслює, що інформаційна безпека є невід'ємною частиною національної безпеки, а дії, спрямовані на ослаблення держави зсередини, підлягають суворому покаранню. Суд має остаточно встановити істину, а суспільство — зробити висновки, щоб уникнути подібних загроз у майбутньому.