Притула: волонтерський рух на межі краху, об'єднання – єдиний вихід

Волонтерський рух в Україні у 2026 році зіткнувся з небувалими складнощами, навіть більшими, ніж у попередні два роки. Причина криється у зміні системи донатів від приватних осіб, які тепер все частіше надходять безпосередньо до військових підрозділів, де служать рідні, друзі чи знайомі мобілізованих.

Ця тенденція, як зауважив Сергій Притула, набиратиме обертів з кожним місяцем. Якщо великі благодійні фонди змогли частково компенсувати відтік приватних донорів за рахунок бізнесу, то для невеликих волонтерських ініціатив, які збирають кошти через особисті картки, такий сценарій недоступний.

Притула, маючи досвід волонтерської діяльності з 2014 року, проводить паралелі з кризою 2016-2017 років. Тоді волонтерський рух також почав «сплющуватися» через виснаження, нестачу коштів та емоційне вигорання учасників. Хоча причини були дещо іншими, наслідки виявилися схожими.

Волонтери, незважаючи на значне покращення забезпечення армії державою та міжнародними партнерами, залишаються незамінними «пожежними бригадами». Їхня перевага полягає у незрівнянно швидшій логістиці, оперативності закупівель та швидкості прийняття рішень порівняно з державними каналами.

Незважаючи на критичну ситуацію та відтік волонтерів, Притула бачить єдиний шлях до збереження масовості та ефективності руху. Він закликає всіх волонтерів відкинути особисті образи та амбіції, аби створити спільноти та об'єднати зусилля. Тільки синергія дозволить досягати результату.

Об'єднання для Сергія Притули – це не лише шлях до виживання, а й прояв дорослої поведінки, яка несе максимальну користь для захисників України. Він підкреслює, що лише спільними зусиллями можна подолати виклики, які самотужки стають все складнішими.

Останніми роками волонтерський рух в Україні став одним із ключових елементів підтримки армії та населення. Від початку повномасштабного вторгнення волонтери швидко адаптувалися до нових потреб, закриваючи дефіцити в забезпеченні військових підрозділів. Однак зі зростанням масштабів війни та її тривалістю, змінилися й джерела фінансування та механізми підтримки.

Уряд намагається брати на себе більше функцій із забезпечення армії, але гнучкість, швидкість та оперативність волонтерів залишаються унікальними та незамінними для оперативних потреб фронту. Саме ця динамічна роль робить виживання та адаптацію волонтерських ініціатив критично важливими для країни.

«Донати від фізосіб ідуть за мобілізованими. І з кожним місяцем кількість тих, хто донатить на потреби безпосередньо того підрозділу, де служить друг, знайомий, чоловік чи сестра – зростатиме», – написав Притула у Facebook.

«Волонтерські ініціативи і далі є "пожежними бригадами" для підрозділів та ділянок фронту завдяки незрівнянно швидшій логістиці, закупівлям і прийняттю рішень», – наголошує волонтер, підкреслюючи важливість своєї роботи.

Перед обличчям постійних викликів, волонтерський рух стоїть перед необхідністю кардинальних змін. Це вимагає від кожного учасника здатності переступити через особисті розбіжності та об'єднатися, усвідомлюючи, що спільні дії – це єдиний шлях до збереження їхньої ефективності та подальшої підтримки тих, хто на передовій.