Замість кредитів могли бути прибутки: Андрусів про продаж зброї та створення ПВК

Україна має унікальний історичний шанс перетворитися на ключового архітектора нової європейської безпеки після того, як Сполучені Штати остаточно відмовляться від ролі світового поліцейського. Проте цей колосальний геополітичний потенціал може бути повністю втрачений через критичну нездатність вітчизняної державної системи до швидкої організації та освоєння вільних ринкових ніш.

Про це сказав політичний аналітик Віктор Андрусів під час обговорення книги Пітера Зейхана "Кінець світу - лише початок. Картографування краху глобалізації" в ефірі Юрія Романенка.

На переконання аналітика, європейські еліти продовжують жити ілюзіями вчорашнього дня, марно сподіваючись на відновлення старої моделі американського захисту. Тим часом Україна вже зараз володіє безпрецедентним бойовим досвідом, який робить її єдиним реальним щитом для всього континенту.

"Оці, хто завжди говорили, що Україна має бути буфером, виявилися праві. Але ситуація тепер міняється, тому що тепер єдині, хто може забезпечити безпеку європейців після Штатів - це ми. У нас є бойовий досвід, ми утилізуємо росіян, і тим самим зменшуються шанси, що вони туди вторгнуться. Ми розвиваємо нові оборонні технології, тому сьогодні, коли Штати йдуть, для нас відкривається велике поле. Європейці мають перестати жити вчорашнім днем, за який вони тримаються, сподіваючись, що Трамп піде, прийде умовний Байден і все буде добре. Але не буде цього, бо рушиться демографія, руйнуються торгові зв'язки, і вони опиняться не там, де думали", - зазначив Віктор Андрусів.

Світ стрімко занурюється в епоху нестабільності, де звичні блага цивілізації стануть недоступними. Однак саме адаптація до екстремальних умов відкриває перед українцями перспективи, співмірні з економічним стрибком Південної Кореї в минулому столітті.

"Світ, який утворюється, нагадує історію Південної Кореї, коли зламалася епоха і для них утворився колосальний історичний шанс. Попри те, що нам здавалося, ніби з нами сталася велика трагедія чи катастрофа, насправді це просто початок нової епохи. У цій новій епосі всім треба буде вчитися літати на дронах, авіаперельоти будуть великою рідкістю, виникне багато проблем з енергоресурсами, виробництвом та споживанням. Все, що ми переживаємо ці роки, чекає більшість світу, і для багатьох країн це розпочнеться в наступні десять-двадцять років. Ми, будучи першими і показавши колосальний досвід адаптації до умов виживання, стаємо дуже затребуваними. Ми можемо починати включатися і грати свою гру першим номером", - підкреслив експерт, коментуючи працю Зейхана.

Головною перепоною на шляху до глобального лідерства залишається внутрішня неорганізованість. Держава вже змарнувала кілька історичних можливостей, зокрема щодо комерціалізації своїх військових розробок на міжнародному ринку.

"Є дуже важливий момент, в чому я не згоден із Зейханом. Ключовим об'єктивним фактором залишається організація, адже неважливо, що у вас є, якщо ви не можете організуватись, у вас не буде нічого. Бангладеш, маючи колосальну демографію та сусідство з Китаєм і Індією, залишається бідною державою саме через нездатність до організації. Справа полягає в тому, наскільки ми можемо організуватися, бо в нас був заблокований експорт зброї, і коли виник запит на швидкі рішення для протидії Ірану, ми нічого не зробили. Компанії, які б туди пішли продавати, почали б домінувати за ці кошти, робили б крутіші дослідження і ми б від цього всі росли. Кілька років ми намагалися створити приватні військові компанії, але теж цього не зробили, пропустивши колосальне вікно можливостей. Наші приватні військові компанії могли б надавати системи збиття "шахедів" за кордоном, і це були б зароблені гроші, які б текли до нас, а не кредити", - резюмував аналітик.