Рада на фініші: як "податок на OLX" змінить правила для цифрових платформ

Шлях до стабільного оподаткування цифрових платформ виявився тернистим. Навесні цього року Верховна Рада не змогла підтримати урядовий законопроєкт №14025, що викликало значне розчарування. Документ, який передбачав впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, не набрав достатньої кількості голосів, зокрема 10 березня за нього проголосували лише 168 народних обранців із 226 мінімально необхідних.

Проте відмова не зупинила парламентарів. Натомість було розроблено альтернативний, пом'якшений варіант – законопроєкт №15111-д. Цей документ покликаний запровадити прозорі умови для оподаткування доходів, отриманих через такі платформи як OLX, Prom, Bolt, Glovo та інші.

Нещодавно профільний комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики зробив важливий крок, рекомендувавши парламенту прийняти законопроєкт №15111-д у другому читанні та в цілому. Це рішення підтримали 17 членів комітету, тоді як четверо утрималися. Цей крок став значним проривом у легалізації діяльності онлайн-майданчиків.

Автори законопроєкту запевняють, що звичайних громадян, які час від часу продають власні старі речі, зміни не торкнуться. Звітуванню підлягатимуть лише ті користувачі, чия діяльність має ознаки комерційної, перевищуючи встановлені ліміти за сумою або кількістю операцій на рік.

Згідно з оновленою редакцією, доходи фізичних осіб, отримані через цифрові платформи, оподатковуватимуться операторами цих платформ як податковими агентами, що усуває необхідність для користувачів відкривати спеціальні рахунки чи подавати декларації. Платформи утримуватимуть податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за пільговою ставкою 10% без окремої сплати військового збору. Доходи фізичних осіб від продажу товарів через платформи у розмірі до 2000 євро на рік будуть звільнені від оподаткування.

Розгляд законопроєкту у другому читанні та в цілому заплановано на 12 травня. Очікується, що його ухвалення стане важливим кроком для України, відкриваючи нові можливості для стабільного міжнародного фінансування та забезпечуючи чесні та прозорі правила гри на ринку цифрових послуг.

Законопроєкт №15111-д є структурним маяком нової програми фінансової підтримки України з Міжнародного валютного фонду (МВФ). Його ухвалення є однією з ключових умов для продовження надходження стабільного міжнародного фінансування. Напередодні прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зустрілася з керівниками комітетів Верховної Ради, де обговорювалося ухвалення законопроєктів у межах Ukraine Facility та програми МВФ.

Одним із важливих нововведень є усунення нерівності між платформами-резидентами та нерезидентами, що сприятиме здоровій конкуренції. Також передбачено покарання для сайтів платформ, які порушуватимуть вимоги щодо податків, у вигляді блокування. Державній податковій службі надано доручення провести роз’яснювальну роботу для фізичних осіб, які працюють через цифрові платформи, щодо оподаткування таких доходів.

«Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти законопроєкт 15111-д у другому читанні та в цілому», – повідомив народний депутат Данила Гетманцева.

«Законопроєкт пройшов комітет Ради», – повідомив депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram каналі. Він також зазначив, що цей проєкт закону є скандальним та суперечливим. Зокрема, 26 лютого цього року Рада зняла з порядку денного урядовий законопроєкт 14025, а до цього 11 лютого також знімала його з порядку денного.

Прийняття цього законопроєкту не лише сприятиме збільшенню надходжень до бюджету, а й створить більш упорядковане та передбачуване середовище для розвитку електронної комерції в Україні, відкриваючи шлях до нової ери цифрових фінансів та зміцнюючи довіру до онлайн-торгівлі.