Що Україна вже зробила для угорської меншини і чого чекає від нової влади Угорщини

Перемогу Петера Мадяра та партії "Тиса" на парламентських виборах в Угорщині слід сприймати з обережним оптимізмом.

Ключовою умовою у відносинах з Україною він вважає врегулювання питання прав угорської меншини, хоча Київ за останні роки зробив для цього більше, ніж будь-коли раніше.

Докладніше – в колонці народної депутатки України Юлії Гришиної, яка є співголовою депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною, Права угорців Закарпаття: що вже зробила Україна і чого чекає від Угорщини.

Далі – стислий її виклад.

Авторка колонки нагадує, що чергове погіршення відносин з Угорщиною сталося у 2020 році, коли Законом "Про повну загальну середню освіту" Україна деталізувала модель підходу до мов навчання – зі збільшенням частки навчання українською мовою.

"Для угорської громади Закарпаття це стало справді болючим питанням, яке значно погіршило відносини між нашими державами.

Саме відтоді міжпарламентський діалог фактично зупинився, а українсько-угорські відносини увійшли в період затяжної кризи", – пише нардепка.

Разом з тим вона наголошує, що за останній час Україна виконала більшу частину своєї роботи у відносинах з Угорщиною, а далі вона згадує про конкретні рішення.

13 грудня 2022 року було ухвалено Закон "Про національні меншини (спільноти) України" – перший системний закон у цій сфері за роки незалежності.

А у грудні 2023 року – законопроєкт №3504-IX.

І саме він став переломним.

Саме цей закон повернув право європейських нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив використання мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною, розширив права у медіа, рекламі, публічному житті та місцевому самоврядуванні.

"Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року.

Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії", – зазначає Юлія Гришина.

За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.

Крім того, після змін 2023 року з’явилася можливість навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.

І одразу після цього було додано Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою.

"Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему", – наголошує нардепка.

Вона також нагадує, що у першому кварталі 2024 року розпочалася робота над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.

Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.

"Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення.

Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя.

І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами", – інформує авторка колонки.

Гришина наголошує, що хоча захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип, так само принципом є існування та захист української державної мови.

За її словами, йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.

"Ми змінили законодавство.

Відновили мовні права.

Провели переговори та відкрили діалог.

І зробили це не формально, а конкретно та ефективно… Питання вже не в Україні.

Питання – у спільній готовності зробити наступний крок.

І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.", – задається питанням нардепка.

Докладніше – в колонці Юлії Гришиної Права угорців Закарпаття: що вже зробила Україна і чого чекає від Угорщини.