Скандал у парламенті Молдови: чому російська мова підірвала засідання

Напруга в залі парламенту Молдови досягла піку, коли розглядався новий Кодекс про організацію та функціонування законодавчого органу. Це був не просто технічний регламент, а документ, який мав змінити мовний ландшафт вищого законодавчого органу країни. Раніше російська мова мала статус «міжетнічної», що зобов'язувало перекладати всі документи та дозволяло депутатам виступати нею без обмежень, але тепер ці привілеї було скасовано.

Ігор Талмазан, представляючи новий регламент від імені правлячої партії, наголошував, що зміни не порушують прав меншин, оскільки депутати можуть вільно спілкуватися мовами національних меншин поза трибуною. Однак, на трибуні та в усьому документообігу, офіційною має бути лише румунська мова — єдина державна мова, яка, за його словами, стає основою для інтеграції країни в Європейський Союз.

Проте його слова не заспокоїли опозицію. Перепалка між парламентською більшістю від пропрезидентської партії «Дія та солідарність» (PAS) та опозицією загострилася після виступу Олександра Вершиніна з правої партії «Демократія вдома». Він критикував проєкт поправок до Регламенту, звинувачуючи владу у спробах обмежити свободу слова, і після цього спікер парламенту Ігор Гросу вимкнув йому мікрофон в залі.

Цей інцидент став каталізатором. Члени Комуністичної партії Молдови та представники інших опозиційних проросійських партій влаштували протест, який переріс у колективний демарш. Після бурхливих дискусій вони колективно залишили приміщення, фактично заблокувавши роботу парламенту на певний час, висловлюючи незгоду з новими правилами.

Член Комуністичної партії Костянтин Старіс назвав нові правила нелегітимними, заявивши, що вони «підривають легітимність парламенту». На його думку, такі кроки ведуть до авторитаризму, і наступним кроком PAS може стати скасування виборів. Це стало кульмінацією конфлікту, яка яскраво продемонструвала розкол у молдовському суспільстві щодо мовного питання.

Наразі, незважаючи на гостру реакцію, румунська мова офіційно стала єдиною робочою мовою у парламенті. Усі законопроєкти складатимуться та ухвалюватимуться державною мовою, а переклад іншими мовами здійснюватиметься лише «за необхідності». Це рішення відображає європейський вектор розвитку Молдови та прагнення молодого покоління до інтеграції, водночас підкреслюючи тривалі виклики, пов'язані з мовним розмаїттям в країні.

Історично Молдова має складну історію, понад 150 років перебуваючи під владою інших імперій, що вплинуло на мовний ландшафт і суспільні настрої. Вона була частиною Російської імперії, Великої Румунії та Радянського Союзу, здобувши незалежність лише у 1991 році. Зараз, зосередившись на європейському векторі розвитку, Молдова намагається зміцнити свою національну ідентичність, де румунська мова відіграє ключову роль, особливо серед молоді, яка прагне інтеграції в Європейський Союз.

Це рішення парламенту співпадає з більш широкими геополітичними змінами. Нещодавно Молдова ухвалила рішення про остаточний вихід із СНД, а Росія тим часом «придумала» створити буферну зону на Вінниччині з боку Придністров'я. Ці події створюють контекст, в якому мовні питання в Молдові набувають додаткового політичного та стратегічного значення, відображаючи її віддалення від російського впливу.

«Згідно з цією логікою, наступним кроком Партії дії та солідарності було б скасування виборів», – різко заявив Костянтин Старіс, член Комуністичної партії, після ухвалення нового регламенту.

Олександр Вершинін з правої партії «Демократія вдома» назвав обмеження деградацією демократії, заявивши: «Сьогодні вони закривають нам роти, а завтра вирішуватимуть, які журналісти можуть ставити запитання».

«Але мовою, яка має використовуватися в державних установах, є наша офіційна мова — румунська», — наголосив Ігор Талмазан, який представив статут правлячої партії, підкреслюючи роль румунської мови.

Історія Молдови знову демонструє, як мова може бути потужним каталізатором політичних змін та суспільних дискусій. Рішення парламенту про обмеження російської мови, хоча й є кроком до зміцнення державної мови та європейської інтеграції, водночас викликало глибокий розкол. Подальший розвиток подій покаже, як Молдова буде долати ці виклики на шляху до своєї європейської мети.