Як правильно прикладатися до ікон? ПЦУ роз’яснила, як поводити себе біля святинь

У православному вченні ікона завжди посідала особливе місце, проте навколо традиції вшанування святих образів нерідко виникають питання та певні міркування. Православна Церква України наголошує: ікона – це не «магічний предмет», а вікно у духовний світ. Щоб допомогти вірянам глибше зрозуміти суть цієї традиції, священнослужителі підготували роз’яснення щодо духовного та практичного змісту шанування ікон, повідомляє «Главком».

Головне правило, яке має пам’ятати кожен християнин, – ми вшановуємо не дерево чи фарби, а Особу, яка зображена на іконі. Сама по собі матеріальна річ не є джерелом сили. Коли ми кажемо про «чудотворні ікони», варто розуміти, що чудеса творить Бог за молитвами перед цими образами, а не сама дошка.

Через видимий образ ми віддаємо славу Господу, Пресвятій Богородиці чи святим угодникам. Кінцева мета такого вшанування – надихнути саму людину ставати «живою іконою» Божою у світі через свої добрі вчинки та віру.

Прикладання до святині – це давня форма благочестивого привітання та вияву любові. Подібно до того, як ми обіймаємо близьких людей, віряни виявляють повагу до Господа та Його святих через зовнішні дії – поклони та цілування образів. Це не обов’язок, але тепла традиція, що йде від серця.

Кілька порад щодо вшанування ікон у храмі:

• До ікон слід підходити не поспішаючи, не розштовхуючи інших, подумки промовляючи молитву. Прийнято двічі перехреститися з поясним поклоном, потім прикластися до ікони на знак пошани й любові до Особи, зображеної на ній. Після цього втретє перехреститися, вклонитися (поцілувати) та відійти.
• До ікони можна прикладатися і чолом, але традиційно здійснюється цілування ікони.
• Цілувати ікону потрібно один раз, навіть якщо на ній зображено кілька святих.
• Цілування ікон слід здійснювати з благоговінням. Не варто цілувати священні образи безпосередньо в обличчя. Прикладатися або цілувати краще в руку чи ногу зображеного на святому образі, в край одягу тощо. Також слід уникати цілування не святих осіб та тварин, які можуть бути присутні в ображені на іконі (наприклад змія, якого вражає зброєю святий Юрій).
• Із очевидних гігієнічних міркувань не варто прикладатися до ікон нафарбованими вустами.
• Не варто також демонстративно протирати ікону перед власним цілуванням. Якщо маєте певні застереження, то достатнім виявом шанування святинь (хреста, ікон, святих мощів) може бути поклоніння/поклон перед ними, без цілування.

«Прикладання та цілування ікон – не обов’язок, але благочестива і давня традиція. Не є визначальним, в який саме спосіб прикладатися до святого образу, набагато важливіше – мати в серці живу віру в Господа нашого Ісуса Христа, вміти молитися серцем і розумом, любити й шанувати не лише святих, а і своїх ближніх», – підсумовує Православна Церква України.

Також у Білій Церкві двоє молодиків ледь не вбили чоловіка за вітання «Христос Воскрес».