/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F2ceee31f86865fdd460a6807abb505e7.jpg)
Історикиня Девіс: чому Німеччина досі не усвідомила колоніальної сутності СРСР?
У багатьох українців немає сумніву, що Радянський Союз був російською колоніальною імперією з чіткою ієрархією. Натомість більшість жителів Німеччини не усвідомлюють цього, що викликано успішною пропагандою Радянського Союзу, де "колоніальними" завжди були західні країни.
Радянський Союз представляв себе як "дружбу народів", але насправді влада була сконцентрована в Москві, а російська мова та культура мали привілейоване становище. Це ієрархічна організація призвела до підпорядкування інших націй і культур.
Ця історична прогалина стосується й ставлення до радянських пам'ятників. Багато хто в Німеччині не сприймають їх переосмислення як частину деколонізаційного процесу. Вона наголосила, що навіть серед істориків існує опір визнанню СРСР як російської колоніальної імперії.
Проте процес переосмислення вже розпочався. Багато аспектів, які раніше не ставилися під сумнів, нині обговорюються в наукових колах, політиці та суспільстві. Потрібно пам'ятати, що 1945 рік означав початок перемоги над націонал-соціалізмом, але для багатьох країн Східної Європи це був початок нової несвободи.
Перемога у Другій світовій війні часто приписується лише Росії, але це викривлює історичну правду. Внесок у перемогу зробили також українці, білоруси, казахи та інші народи, які були частиною СРСР. Це є важливим моментом для коректної інтерпретації історії.
Як приклад зміни сприйняття можна навести перейменування "Німецько-російського музею Берлін-Карлсхорст". До травня 2022 року, він носив назву, яка не відображала всієї історичної правди. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну відбулося перейменування. Саме тут у ніч проти 9 травня 1945 року було підписано акт про беззастережну капітуляцію Німеччини, що поклало край Другій світовій війні в Європі.
Після закінчення "холодної війни" та розпаду Радянського Союзу, багато західних країн почали переглядати своє ставлення до історії ХХ століття. Проте, на думку Девіс, у Німеччині цей процес відбувається повільніше, ніж в інших країнах, зокрема через довготривалий вплив радянської пропаганди на формування громадської думки. Замовчування колоніальних аспектів СРСР ускладнює розуміння сучасних конфліктів.
Агресивна війна Росії проти України змусила переглянути багато історичних наративів. Це сприяло переосмисленню ролі Росії та інших колишніх республік у Радянському Союзі. Процес деколонізації, який включає також звільнення від радянських символів та пам'ятників, є частиною національної самоідентифікації пострадянських країн.
"Радянський Союз був російською колоніальною імперією. Для багатьох українців та українок сьогодні це очевидно – у Німеччині ж таке усвідомлення здебільшого відсутнє. Це пов'язано з дуже успішною радянською пропагандою: "колоніальними" завжди були інші – Захід, США. Радянський Союз презентував себе як антиколоніальну силу, як багатонаціональну державу "дружби народів". Але в реальності він був чітко ієрархічно організований: влада була в Москві, російська мова та культура були структурно привілейованими", – зазначила Франциска Девіс, доцентка кафедри історії Східної та Центрально-Східної Європи Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана.
"Навіть серед істориків досі існує опір класифікації Радянського Союзу як російської колоніальної імперії. Тут ще потрібно багато аналітичної роботи", – додала вона.
Попри те, що переосмислення історичних подій лише починається, воно є важливим кроком для встановлення об'єктивної правди про минуле. Це дасть змогу сформувати повніше та адекватніше розуміння як історії Радянського Союзу, так і сучасної геополітичної ситуації, що має ключове значення для подальшого розвитку відносин між країнами.

