Вирішальні удари: авіаексперт назвав цілі, що вплинуть на хід війни

Напередодні 9 травня, коли Москва перетворилася на фортецю, обвішану системами протиповітряної оборони, виникло питання: чи варто намагатися пробивати цей захист заради гучного, але, можливо, безрезультатного удару? Саме тоді авіаційний експерт Костянтин Криволап наголосив, що військова логіка має переважати емоції, коли йдеться про реальні можливості вплинути на перебіг бойових дій.

Він пояснив, що хоча Красна площа створює яскраву картинку, вона не є критерієм для зупинки війни. Спроби пробити щільну оборону Москви можуть викликати лише короткочасний ефект, не змінюючи при цьому основний хід подій та не зменшуючи загрозу для України. Це розуміння спонукало до переоцінки стратегічних пріоритетів та пошуку більш ефективних цілей.

На тлі цих роздумів, 9 травня в Москві діяли жорсткі обмеження: масово зникав мобільний інтернет, не працювали SMS, месенджери, банківські застосунки, а також частина сайтів. Вулиці були перекриті, а деякі станції метро працювали лише на вхід і пересадку. Ці заходи безпеки підкреслили, що Кремль більше турбується про власну безпеку, ніж про демонстрацію сили.

Таким чином, поки столицю щільно прикривали, інші стратегічні напрямки ставали все більш вразливими. Експерт Костянтин Криволап висловив думку, що головний ресурс слід спрямовувати на об'єкти, удари по яких матимуть практичний результат. Йшлося насамперед про нафтопереробні підприємства, нафтові сховища та військово-промисловий комплекс.

Згадуючи, зокрема, Воткінський завод, який виготовляє ракети «Іскандер-М» та «Орєшнік», Криволап підкреслив, що такі цілі б'ють не по символах, а по здатності Росії виробляти зброю, чинити тиск на Україну та продовжувати війну. Адже російські ракети продовжують завдавати ударів, а українські системи ППО змушені раціонально використовувати обмежені запаси перехоплювачів.

Стримане святкування в Москві, відсутність важкої техніки та зменшена міжнародна присутність прямо вказують на те, що війна вже впливає на внутрішню ситуацію в Росії. Кремль дедалі більше змушений думати про захист власної столиці, а не про демонстрацію імперської самовпевненості, що відкриває можливості для стратегічних рішень, які принесуть реальний результат для фронту.

На тлі цих подій, промова Путіна на параді 9 травня не принесла нічого нового щодо війни проти України. Він традиційно говорив про «русский характер», силу духу та протистояння силам, які підтримує НАТО, але без конкретики про так звану «СВО». Це ще раз підкреслило, що акцент робиться на внутрішній пропаганді, а не на реальних стратегічних задачах.

Попри заявлене «перемир'я», повністюї тиші 9 травня не було. Хоча активних атак на деяких напрямках не фіксували, росіяни використовували цю паузу для перегрупування сил, а вночі ворог запускав по Україні балістичні ракети «Іскандер-М» та безпілотники. Частину з них вдалося збити, але були й влучання, що підтвердило важливість стратегічних ударів по військово-промисловому потенціалу агресора.

"Ударимо по Москві. І що? А далі? Що це зупинить війну? Ні, війну це не зупинить. Це зменшить вірогідність ударів по Україні? Не зменшить", – сказав Костянтин Криволап.

"Я міняю один проліт над Красною площею на удар по Воткінському заводу", – наголосив авіаційний експерт.

Таким чином, замість того, щоб гнатися за емоційним ефектом, який дає проліт над Красною площею, необхідно зосередитися на економічних та промислових спроможностях Росії. Це дасть не показову картинку на один день, а реальний результат для фронту та здатність вплинути на хід бойових дій в Україні.