Неочікуване "перемир'я": як Москва використала паузу для зміцнення позицій

Настало 9 травня, і на фронтових ділянках Сходу та Півдня України очікувалася тиша, передбачена триденним "перемир'ям". Проте, за даними Генерального штабу ЗСУ, цей день відзначився 51 бойовим зіткненням. Російські дрони атакували цивільну інфраструктуру Харківської та Херсонської областей, завдаючи ударів з повітря. Цей день став яскравим свідченням того, що оголошене затишшя, попри перші очікування, так і не принесло миру на українську землю.

У цей період обидві сторони конфлікту почали обмінюватися звинуваченнями. Міністерство оборони Росії заявило про нібито 8970 порушень режиму тиші з боку України, тоді як українська сторона фіксувала безперервні атаки. В умовах відсутності чітких правил та механізмів контролю, кожна з сторін трактувала ситуацію по-своєму, підсилюючи загальну недовіру та напругу. Єдиною публічною умовою, якої Київ дотримався, була відмова від ударів по Красній площі під час параду в Москві.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW), проаналізувавши дані системи NASA FIRMS, а також повідомлення обох сторін, підтвердили зниження інтенсивності бойових дій, особливо на півночі України. Проте, повного припинення вогню не відбулося. Для стійкого припинення бойових дій, на їхню думку, необхідні чітко визначені умови, міжнародний моніторинг та відведення військ від лінії зіткнення. Відсутність цих елементів перетворила "перемир'я" на нестійку паузу.

За період цієї ситуативної паузи російські війська активно займалися ротацією, перегрупуванням та перекиданням підкріплень. Українські військові джерела повідомляли про перегрупування на Куп'янському, Лиманському та Слов'янському напрямках, а також на півночі Харківської області. 7-й корпус швидкого реагування ДШВ ЗСУ зафіксував передислокацію підрозділів 90-ї танкової дивізії Росії на Покровський напрямок, зазначаючи, що ці підрозділи були перекинуті з районів Олександрівки та Новопавлівки.

Російське командування також створювало командні пункти в Мирнограді для підтримки атак у напрямку Родинського, зміцнюючи свої позиції. Крім того, російські сили змогли закріпитися на північний захід від Лимана, де раніше їх стримували українські безпілотники. Цей період, замість повного затишшя, став стратегічною можливістю для Росії для підготовки до наступних наступальних операцій.

Від початку доби 10 травня Росія запустила по Україні 27 ударних дронів різних типів, включаючи Shahed, "Гербера", "Італмас" та "Пародія". Хоча сили протиповітряної оборони України збили або придушили всі ці БпЛА, ввечері 9 травня російська армія вдарила БпЛА по Індустріальному району Харкова, влучивши в дев'ятиповерхівку. Цей інцидент, що призвів до поранення п'ятьох людей, включно з двома дітьми, підкреслив, що пауза у бойових діях не убезпечила цивільне населення від небезпеки. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.

На тлі цих подій політичний консультант, військовослужбовець Олександр Антонюк в коментарі 24 Каналу зазначив, що оголошене "перемир'я" було радше тимчасовою ситуативною паузою, яка навряд чи могла перерости у довготривалий режим тиші. За його словами, такі рішення фактично залежать від Кремля, який може використовувати подібні паузи для власних військових цілей, зокрема для накопичення ракет та дронів, щоб згодом здійснити більш масовані удари.

"Взаємні звинувачення та продовження локальних бойових дій уже з перших годин перемир'я свідчать про те, що припинення вогню без чітких механізмів контролю, надійного моніторингу та визначених процедур врегулювання навряд чи є стійкими", – зазначили аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті, опублікованому 9 травня 2026 року.

Таким чином, "перемир'я" з 9 по 11 травня виявилося не справжньою зупинкою, а скоріше тактичною паузою, що дозволила одній зі сторін перегрупуватися та накопичити сили. Це підкреслює складність досягнення стійкого миру без чітких домовленостей і міжнародного контролю. Майбутні дні, ймовірно, покажуть, наскільки ефективно були використані ці короткочасні затишшя для підготовки до подальших дій.