Неочікуваний поворот: як Україна захопила ініціативу у війні

У травні 2026 року парад на Красній площі в Москві мав стати демонстрацією військової могутності Росії, проте перетворився на символічне відображення її вразливості. Уперше за понад двадцять років Червоною площею не проїхала важка техніка, а для забезпечення безпеки довелося звертатися до США та вимикати інтернет. Це стало яскравою ілюстрацією зростаючого страху Кремля перед ефективністю далекобійних ударів України, яка почала нав'язувати Росії значні втрати за всіма показниками.

Цьому перелому передувала важка зима, коли українські міста та енергетична мережа майже щоночі зазнавали атак масованих російських безпілотників та ракет. Проте Україна не здалася, а навпаки, знайшла способи змінити ситуацію. Активне використання FPV-дронів зі штучним інтелектом паралізувало логістику російських збройних сил, а системні удари по тилу призвели до скорочення нафтовидобутку на 400 тисяч барелів на добу та майже подвійного зменшення потужності портів.

Весняний наступ Росії, на який покладалися великі надії, не приніс очікуваних результатів. У квітні російські війська вперше з серпня 2024 року втратили більше території, ніж змогли захопити. За останні 30 днів вони втратили контроль над 113 квадратними кілометрами української території, що підтверджується даними Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики пов'язують це з кількома факторами: українські наземні контратаки та удари середньої дальності, припинення незаконного використання Росією терміналів Starlink, а також внутрішні обмеження Кремля, зокрема параноїдальне обмеження месенджера Telegram. Ці заходи, разом із зростаючою ефективністю українських безпілотників, створили так звану “кілзону” шириною 20 кілометрів між лініями фронту, яка має більший вплив на російські операції, що намагаються просуватися вперед.

Кардинально змінилося й співвідношення загиблих і поранених російських солдатів. Якщо раніше на одного загиблого припадало 2-3 поранених, то з березня 2026 року ця пропорція становить 2 до 1, тобто на двох загиблих припадає один поранений. Основними причинами таких втрат є FPV-дрони, які нечутні завдяки оптокабелю, невразливі для РЕБ завдяки Starlink і загрожують навіть спробам медичної евакуації.

Україна також перевершила Росію за кількістю далекобійних ударів, досягаючи цілей на відстані 2000 кілометрів від кордону. Зараз 70% населення Росії перебуває в зоні досяжності українських безпілотників. Розміри їхньої країни та систематична кампанія України з ослаблення систем ППО роблять захист цінних об'єктів практично неможливим, оскільки Росія не може захиститися від ударів дронів за допомогою зональної або точкової оборони у багатьох необхідних місцях.

Втрати російських солдатів, що сягають 35 000 на місяць, перевищують темпи, з якими Росія може вербувати нових людей на війну. Це створює зростаюче напруження всередині країни та відображається на моральному дусі військ.

Видання The Economist, яке є впливовим щотижневим англомовним журналом, зорієнтованим на глобальну аудиторію, вважає, що багато що залежить від наступних кількох місяців, зокрема від того, чи зможе Росія протистояти прогресу України в галузі безпілотників, і чи готує вона свої сили до великого літнього наступу.

Лоуренс Фрідман, почесний професор військових досліджень у Королівському коледжі Лондона, вказує: «Загалом, це схоже на переломний момент у війні. Якщо росіянам нічого не вдасться показати за свої зусилля, я не здивуюся, якщо в деяких місцях все почне руйнуватися»

Сет Джонс, старший військовий аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні, зазначає: «Вони не можуть захиститися від атак безпілотників за допомогою зональної оборони. І в них немає точкової оборони в багатьох місцях, де вона їм потрібна».

Ситуація на фронті залишається напруженою, проте зміна ініціативи на користь України вселяє надію на подальший розвиток подій. Якщо цей тренд збережеться, майбутнє може принести Росії «досить похмуру картину», тоді як для України відкриваються нові можливості для зміцнення своїх позицій та досягнення мети.