Чому інтерв'ю Мендель може бути подарунком для Зеленського

Мова йде про суто внутрішній контекст. 

Ні, це зовсім не те усвідомлене єднання навколо прапора, як у випадку після скандалу в Овальному кабінеті. 

Це неусвідомлене єднання біля прапора, де проговорений бруд відкидається інстинктивно. 

Бо настільки огидної, токсичної, нікчемної фігури, яка атакує десь за кордоном та ще й в інтерв'ю бридкій людині з явним російським беком — важко знайти. 

Візьмімо хоча б момент про кокаїн. 

Зараз би мало бути свято в дуже великої кількості людей, які щиро вимагали здати аналізи на наркоту в 2019 році. Але всі — мовчать. 

Бо це занадто низько — бути біля Мендель, навіть ситуативно. 

І так по більшості пунктів. 

Якщо ж інтерв'ю Такеру Карлсону не самоініціатива придурушної, а якась російська історія, коли в умовах триваючого міндічгейту та на тлі його чергового загострення після вручення підозри Єрмаку, а особливо через перелом у війні на користь України, який ще не відбувся, але вже намацується — вирішили збити нам темп, то Кремль можна привітати. 

Читайте також: Про інтерв'ю Юлії Мендель Такеру Карлсону. Чудес не буває...

Вони таки програють. Вони так і не навчилися нас прораховувати. Вони не мають тут чистих активів, все їхнє — чорнороте та пусте. Від Медведчука через Повалій до Мендель. Все це — неефективне, і працює якраз в іншу сторону. 

Зе міг би навіть подякувати конченій. Але якби йшлося лише про внутрішній контекст і лише про нього. 

На жаль, зовнішній — жахливий, і пофіг, що для Зеленського, для України. 

Колись студентом вперше почув жарт в універі, який мав свідчити про жахливу некомпетентність: "Понабирали доєжджеючих по оголошеннях". 

Шкода, але це тільки в другу чергу про Мендель. 

Звісно, якщо вважати український народ роботодавцем.

* Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора: Олег Манчура, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.