Що приховує Москва: тисячі рублів штрафу за фото з атак безпілотників

Ця нова директива Антитерористичної комісії Москви стала шоком для багатьох: вона офіційно заборонила поширення будь-яких матеріалів, що стосуються наслідків атак безпілотників, диверсій або терактів. Це рішення, опубліковане у вигляді протоколу засідання, зобов'язує не лише державні органи та ЗМІ, а й екстрені служби, організації та навіть звичайних громадян утримуватися від такої публічної інформації.

Мотивація для такого, здавалося б, радикального кроку, за словами комісії, – це "боротьба з фейками". Однак, формулювання нового правила виявилися настільки широкими та розмитими, що критики вже зауважують потенціал для цензури практично будь-якої інформації про надзвичайні події, якщо вона не була офіційно підтверджена владою.

Ключовим моментом нововведення є те, що публікувати дані про надзвичайні події дозволяється лише в тому випадку, якщо їх уже оприлюднило Міністерство оборони РФ, мерія Москви або інші офіційні ресурси міської влади. Це створює інформаційний вакуум, де єдиним "правдивим" джерелом стає держава, а будь-яка інша інформація автоматично потрапляє під заборону.

За порушення цієї заборони передбачені суворі штрафи. Для звичайних громадян вони становлять від 3 до 5 тисяч рублів, для посадовців – від 30 до 50 тисяч рублів, а для юридичних осіб – від 50 до 200 тисяч рублів. Ці суми підкреслюють серйозність намірів влади контролювати інформаційне поле, навіть ціною фінансових стягнень із пересічних громадян.

Журналісти та правозахисники висловлюють серйозні занепокоєння щодо розмитості формулювань у документі. Це дає змогу трактувати як порушення практично будь-яку інформацію про інциденти, яка не отримала попереднього офіційного підтвердження. Така широка інтерпретація може призвести до того, що будь-який очевидець події, що поділився своїми спостереженнями, може стати об'єктом переслідування.

Єдиним винятком залишаються непублічні звернення до правоохоронних органів, що дозволяють громадянам повідомляти про інциденти без загрози покарання. Проте, така обмежена форма комунікації не забезпечує прозорості та швидкого інформування населення, що ставить під сумнів справжні наміри влади щодо "боротьби з фейками".

Це рішення викликало бурхливе обговорення, адже, як повідомляє Deutsche Welle, подібні обмеження раніше застосовувалися лише в окремих випадках, наприклад, під час обмеження доступу до мобільного інтернету та відправки SMS-повідомлень 9 травня в Москві. Це свідчить про посилення контролю над інформаційним простором у столиці Росії, яке тепер поширюється на широкий спектр надзвичайних подій.

На тлі цих заборон, попередні події, такі як масштабна пожежа на території комплексу «Кремль в Ізмайлово» або пошкодження установок на нафтопереробному заводі «Пермнефтеоргсинтез» компанії «Лукойл» після атаки безпілотників, викликають занепокоєння щодо того, як подібні інциденти будуть висвітлюватися в майбутньому. Відсутність вільної інформації може створювати перешкоди для об'єктивної оцінки ситуації та адекватного реагування як з боку влади, так і з боку суспільства.

Московське рішення є тривожним сигналом про тенденції до посилення цензури та контролю над інформацією, що може мати довгострокові наслідки для свободи слова та об'єктивного висвітлення подій. У такий спосіб, за намаганням "боротися з фейками", Москва може перетворитися на столицю, де правда вимірюється лише офіційними заявами, а будь-яка інша перспектива – карається законом.