Іран готовий до переговорів із США, але вимагає "серйозності" намірів

На тлі міжнародних зусиль щодо деескалації, міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що країна погодиться на переговори зі Сполученими Штатами лише за умови продемонстрованої Вашингтоном «серйозності» намірів. Ця заява пролунала в момент, коли Тегеран відкрито говорить про свою глибоку недовіру до американської сторони.

Арагчі пояснив, що причиною такої недовіри стали «суперечливі сигнали», які надходять від влади США. Він зазначив, що ці сигнали змушують Тегеран сумніватися у щирості намірів Вашингтона стосовно переговорного процесу.

Попри це, Іран підтримує перемир’я, прагнучи надати дипломатичним зусиллям шанс на успіх. Процес посередництва, що відбувається за участі Пакистану, не зазнав повного краху, хоча й перебуває у «складному становищі». Це підкреслює внутрішні суперечності в позиції Тегерана: бажання миру, але й готовність до непередбачуваних дій.

Проте Арагчі чітко дав зрозуміти, що Іран також готовий повернутися до бойових дій, якщо дипломатичний шлях не принесе бажаних результатів. Ця двояка позиція створює додатковий тиск на міжнародних посередників та учасників потенційних переговорів.

Окрім цього, міністр закордонних справ Ірану торкнувся чутливого питання Ормузької протоки, заявивши, що Тегеран дозволяє прохід суден, за винятком тих країн, які перебувають у стані війни. Також він зауважив, що кораблі, які планують транзит через цю стратегічно важливу протоку, повинні координувати свої дії зі своїм військово-морським флотом.

Ці заяви підкреслюють, що Іран не лише зберігає свою рішучість у зовнішній політиці, але й прагне отримати чіткі гарантії безпеки. За оцінками Пентагону, потенційна війна зі США вже коштувала б Америці 29 мільярдів доларів, що лише підтверджує масштабність можливого конфлікту, який прагнуть уникнути дипломатичні кола.

Напруженість у відносинах між Іраном та США зростає на тлі численних заяв та дій з обох сторін. Президент США Дональд Трамп раніше висловлював впевненість у можливості укласти угоду з Іраном «у мирний чи інший спосіб». Водночас, згідно з повідомленнями, Трамп розглядав можливість відновлення широкомасштабних бойових дій, незадоволений ходом переговорів.

У цей же час, Ер-Ріяд пропонує створити механізм безпеки, аналогічний Гельсінським угодам 1975 року, які свого часу допомогли знизити напругу в Європі під час Холодної війни. Цей документ мав би передбачати взаємні гарантії ненападу, зменшення ризику нових конфліктів та надання Ірану певних міжнародних гарантій безпеки. Речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї стверджував, що пріоритетом Ірану є «припинення війни», а США повинні пом'якшити «надмірні» вимоги на переговорах.

«Суперечливі сигнали змусили країну сумніватися в реальних намірах американців щодо переговорів», — заявив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі, підкреслюючи причини недовіри до Вашингтона.

«Іран намагається дотримуватися перемир’я, щоб дати шанс дипломатії, але також готовий повернутися до бойових дій», — додав Арагчі, окреслюючи подвійну стратегію Тегерана.

Подальший розвиток подій залежатиме від здатності обох сторін подолати глибоку недовіру та знайти спільні точки дотику для стабілізації регіону. Дипломатичні зусилля тривають, але тінь можливого конфлікту залишається, що вимагає від міжнародної спільноти постійної уваги та рішучих кроків задля миру.