Українські дрони навчилися самостійно наздоганяти «Шахеди»

Десятки українських компаній розробляють системи, які дозволяють дронам-перехоплювачам автоматично супроводжувати й уражати «Шахеди» після того, як оператор підтвердив ціль. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Defender Media. 

Як це працює

Принцип простий: коли ворожий дрон з'являється в зоні видимості, оператор натискає одну кнопку – і перехоплювач самостійно летить до цілі та знищує її. Пілот може контролювати окремі параметри польоту або вручну активувати підрив, але основну роботу бере на себе автоматика.

Компанія F-Drones вже продає перехоплювачі з такою функцією. Її дрон F7 LITAVR використовується у бойових умовах: система активується на відстані до двох кілометрів від цілі – оператор натискає Intercept, і далі дрон діє сам.

Інший підхід обрав стартап The Fourth Law. Його модуль TFL Anti-Shahed поки допомагає оператору швидше виявити ціль за допомогою машинного зору. Повна автономія – наступний етап розробки. 

Хто ще працює над технологією

Над системами донаведення паралельно працюють:

• SkyFall – для перехоплювача P1-SUN (захоплення цілі на відстані до 500 м, з вузькокутною оптикою – до 800 м);
• DoD Solution;
• Trident Group;
• «Генерал Черешня» – дрон Bullet;
• виробники перехоплювача Octopus.

У більшості систем поєднані тепловізійні камери, комп'ютерний зір і нейромережі, натреновані на тисячах годин бойових польотів. Загалом у платформі Dataroom від Brave1 понад 30 українських команд тренують свої моделі на бойових даних із різними погодними умовами та типами цілей. 

Чому це технічно складно

Системи донаведення для перехоплювачів значно складніші, ніж для звичайних FPV-дронів. Причина – висока швидкість зближення з ціллю.

Технічний директор DoD Solution Ігор Євчинець каже: затримка навіть у кілька десятків мілісекунд може призвести до промаху, бо за цей час дрон відхиляється на кілька метрів. Ще одна проблема – раннє виявлення цілі: більшість тепловізорів має низьку роздільну здатність, тому виробники активно застосовують нейромережі для покращення розпізнавання.

Серед труднощів – і людський фактор. Головний сержант взводу зенітних дронів 413-го полку СБС «Рейд» із позивним «Пегас» каже, що найбільша складність – не саме донаведення, а вихід дрона в район цілі та її пошук до моменту, коли вмикається автоматичний режим. Погодні умови теж сильно впливають на ефективність. 

Навіщо це потрібно

У Brave1 пояснюють: технологія скорочує час підготовки операторів і зменшує вплив людського фактора під час перехоплення – а отже, робить ППО ефективнішою загалом. Системи донаведення почали з'являтися на українських FPV-дронах ще у 2024 році, а тепер їх дедалі активніше інтегрують у спеціалізовані перехоплювачі «Шахедів», «Гераней» та «Гербер». 

До слова, Україна також масштабуєсерійне виробництво перехоплювача Octopus – Міноборони вже законтрактувало вісім тисяч таких дронів.