Можуть залишити без відстрочки і броні? Юрист пояснив "підводні камені" оперативного резерву

В Україні дедалі більше військовозобов’язаних стикаються зі статусом “оперативний резерв” у системі “Резерв+”. Через це серед людей поширилася тривога: чи можна після такого статусу оформити бронювання або отримати законну відстрочку від мобілізації.

Юрист адвокатського бюро “Романа Сацика” Ярослав Хлівний пояснив, що сам факт перебування в оперативному резерві не означає автоматичної мобілізації та не позбавляє людину права на бронь чи відстрочку.

За словами фахівця, оперативний резерв — це база людей, які вже проходили військову службу та можуть бути оперативно залучені у разі потреби. До резерву зазвичай потрапляють колишні військові, придатні за станом здоров’я та професійними характеристиками.

На практиці існує поділ на резерв першої та другої черги — ОР-1 і ОР-2. Хоча такого поділу прямо немає в законі, саме він часто впливає на рішення ТЦК та органів влади.

Найбільше українців хвилює питання бронювання. Закон прямо не забороняє бронювати людей, які перебувають в оперативному резерві. Якщо працівник офіційно працює на критично важливому підприємстві або в органах влади, він має право на бронь незалежно від резервного статусу.

Втім, у реальності ситуація може бути складнішою. Як пояснює юрист, на практиці органи влади іноді відмовляють у бронюванні людям із дефіцитними військовими спеціальностями або тим, кого вже визначили для доукомплектування військових частин.

Окремо експерт спростував популярний міф про відстрочку. Подання документів на відстрочку не означає автоматичного виключення з оперативного резерву. Людина може одночасно перебувати в резерві та мати чинну відстрочку.

У такому випадку військовозобов’язаний залишається на військовому обліку, але не підлягає мобілізації протягом дії оформленої відстрочки.

Раніше ми розповідали, що систему бронювання докорінно перепишуть: до яких змін готуватися

Також, розшук у "Резерв+": коли претензії ТЦК не мають юридичної сили