Місто без бідних і багатих: археологи розкрили феномен стародавнього мегаполіса

Науковці знайшли давнє місто, де не було розподілу людей на бідних та багатих. Стародавнє місто Чатал-Гьоюк продемонструвало модель міста, яка сьогодні видається неможливою.

Про знахідку стало відомо з IFLScience та дослідження Стенфордського університету.

Вчені проаналізували стародавнє місто Чатал-Гьоюк: чим воно дивує

Найчастіше історії цивілізацій змальовані як перехід від простих до складних ієрархій, де є касти населення та певні усталені норми. У більшості культур були царі, рабство та неможливість змінити своє соціальне становище протягом життя.

Однак знахідка вчених щодо одного з найстаріших міст показує кардинально інший погляд на «залізні» канони. Стародавнє місто Чатал-Гьоюк, що розташовувалося на території сучасної Туреччини, мало модель суспільства, яка є неможливою у 21-му столітті.

Чатал-Гьоюк у перекладі з турецької означає «вилоподібний пагорб». Це було велике поселення епохи керамічного неоліту й енеоліту у південній Анатолії, за 50 км від міста Конья. Археологічні розкопки дозволили знайти артефакти часів 7500 років до н. е.

Понад 9000 років тому місто процвітало. На той час поселення у приблизно 8 тисяч людей було величезним. Археологи продовжують досліджувати це місце десятиліттями.

У цьому місті не було звичних нам вулиць. Будинки стояли впритул один до одного. Зайти до будинку можна було через отвори у дахах. Люди пересувалися містом буквально «по головах» інших.

Науковці досі не знайшли жодних слідів хоч якоїсь ієрархії в цьому місті. Тут не було розбіжностей у проживанні людей. Не було палаців чи бараків — усі будинки були однаковими. Це означає, що всі люди жили в однакових умовах.

У місті не виявили вулиць, цвинтарів чи громадських місць. Люди будували будинки без вікон. Будинки прикрашали заштукатуреними головами биків та яскравими вохровими малюнками.

До того ж оздоблення всередині будинків у людей також було однаковим. За «правилами» масштабний перехід до осілого життя вимагав централізованої влади. Однак Чатал-Гьоюк є винятком з цих правил. У чоловіків, жінок та дітей був однаковим навіть раціон.

Мешканці були надзвичайно ретельними господарями — вони старанно прибирали будинки. Попри це вони ховали тіла померлих під підлогами своїх кімнат.

Науковці переконані, що суспільство тогочасного мегаполіса трималося на високому рівні соціальної згуртованості.

Генетичні аналізи скелетів показали, що люди, поховані поруч, часто не були навіть родичами. Це може означати, що тогочасні громади формувалися навколо спільних цінностей, а не кровних зв’язків.

Наразі досліджено не більше 10% території міста. Головне нерозгадане питання — чому місто залишили. Науковці припускають, що місто могло спорожніти внаслідок розвитку сільського господарства. Інша теорія пов’язує це з кліматичним похолоданням.

6 липня 2012 року Чатал-Гьоюк було включено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Щороку тисячі туристів відвідують цю пам’ятку.

Цікаві знахідки: останні новини

Подібні небезпечні знахідки в Німеччині трапляються регулярно навіть через понад 80 років після завершення війни, що часто призводить до масштабних евакуацій.

Крім того, боєприпаси тих часів досі знаходять і в інших європейських країнах — зокрема, нещодавно у столиці Чехії місцева мешканка добровільно принесла до поліції протитанковий снаряд.

Троїцька поминальна субота 2026 року / © unsplash.com 5-річна Ліза / © ТСН Рисові тераси / © irecommend.ru Чорнобильська зона / © Getty Images