Учені спостерігали за двома горбатими китами, які незалежно один від одного встановили нові рекорди міграції, пропливши відстань між Австралією до Бразилії. Китів ідентифікували за характерними відмітинами на хвостах, їх помітили у двох локаціях, розташованих на відстані 14500 кілометрів один від одного, повідомляє Science Alert.
Кити рухалися в протилежних напрямках і подолали відстань, більшу, ніж будь-який інший відомий горбатий кит.
"Це дуже рідкісна подія, але вона справді чудово демонструє, наскільки широко розповсюджені ці тварини", — заявив Філіп Клапхем, колишній керівник програми досліджень китів NOAA, який не брав участі в нових відкриттях.
Горбаті кити відомі тим, що здійснюють тривалі міграції великими океанами за передбачуваними маршрутами. Зазвичай вони рухаються маршрутами, які успадкували від своїх матерів. У теплі місяці вони харчуються крилем і дрібною рибою, а взимку розмножуються в тропічних водах.
Відстежити переміщення істот, які проводять більшу частину свого життя під водою, складно. У новому дослідженні вчені проаналізували понад 19 тисяч зображень китів, зроблених за останні 40 років дослідницькими групами і вченими-аматорами.
Вчені використовували програмне забезпечення для розпізнавання, яке допомогло розрізнити китів за колірною схемою їхніх хвостів і зазубреними краями. І вони помітили двох китів у місцях розмноження на сході Австралії та в Бразилії. Це дозволяє припустити, що вони перемістилися з одного місця в інше.
Один із китів проплив понад 15 тисяч кілометрів. Ця відстань перевершує попередні рекорди, включно з горбатим китом, який проплив від Колумбії до Занзібару.
Фотографії зафіксували китів на початку і наприкінці їхньої подорожі, тому вчені не знають, яким маршрутом вони слідували. Кити зазвичай не переміщуються між місцями спарювання, тому поки неясно, чому ці два кити вирушили в подорож окремо.
Стефані Стек із Тихоокеанського фонду китів припускає, що кити могли зустріти інших китів на загальних кормових ділянках і відокремилися, замість того щоб повернутися туди, звідки прийшли.
"Виявлення не однієї, а двох особин, які перетнули кордон між Австралією і Бразилією, ставить під сумнів наші уявлення про те, наскільки відокремлені ці популяції насправді", — сказала Стек.
Раніше вчені заявили про те, що тривалість життя південних гладких китів значно перевищує 100 років, а 10% з них можуть прожити навіть понад 130 років. Ба більше, деякі особини можуть прожити до 150 років. Це набагато більше за 70-80 років, які традиційно вважалися максимальною тривалістю життя китів.
