Іран веде переговори з Оманом щодо створенняпостійної системи зборів за проходження суден через Ормузьку протоку. Про це в інтерв’ю Bloomberg у Парижі заявив посол Ірану у Франції Мохаммад Амін-Нежад.
«Іран і Оман мають мобілізувати всі свої ресурси як для забезпечення безпеки, так і для найбільш ефективного управління судноплавством», — сказав дипломат.
За його словами, така система передбачатиме витрати, а тому країни та компанії, які користуються маршрутом, повинні сплачувати свою частку.
Він також заявив, що механізм буде «прозорим».
Президент США Дональд Трамп розкритикував цю ідею.
«Ми хочемо, щоб протока була відкритою, вільною, ми не хочемо жодних зборів», — сказав Трамп журналістам у Білому домі.
Уряд Оману офіційно ситуацію поки не коментував.
Іран фактично закрив Ормузьку протоку після американсько-ізраїльських ударів, які наприкінці лютого спричинили війну. Нині він пропускає лише незначну кількість суден, а ВМС США з 13 квітня блокують іранські порти.
Це спричинило різке зростання цін на енергоносії та глобальний розпродаж державних облігацій через посилення інфляційного тиску.
Водночас Амін-Нежад стверджує, що рух через протоку не припинився повністю.
За його словами, з вівторка на середу через Ормуз за допомогою Корпусу вартових ісламської революції пройшли 26 танкерів та інших суден. Втім, це все одно значно менше довоєнного рівня — близько 135 суден на добу.
Посол Ірану пояснив спад надмірно високими страховими витратами.
Однак судноплавні компанії кажуть, що головною проблемою залишаються ризики ракетних і дронових атак, а також морських мін. Більшість із них не планує повертати судна до Ормузької протоки до завершення війни.
Іран хоче зберегти контроль після війни
Іран і США погодили крихке перемир’я 8 квітня та обмінюються повідомленнями через Пакистан щодо потенційної мирної угоди. Втім сторони все ще далекі від компромісу та вже заявляли, що готові відновити бойові дії.
Ормузька протока залишається одним із ключових каменів спотикання.
Європа та арабські держави Перської затоки, зокрема Саудівська Аравія, наголошують, що Іран не може контролювати цей стратегічний маршрут, який традиційно вважався міжнародними водами.
Тепер Іран розширив територію, яку вважає своєю юрисдикцією, та запровадив нові правила для суден, які проходять протоку.
Судновласники повинні взаємодіяти з новою структурою — Persian Gulf Strait Authority — і подекуди отримують вимоги сплатити до 2 мільйонів доларів за «безпечний прохід».
Тегеран заявляє, що Китай та Південна Корея координували проходження своїх суден із флотом КВІР, хоча офіційно це не підтверджено. Іран також не повідомив, чи стягувалися з цих суден платежі.
Тегеран уже сигналізує, що хоче зберегти контроль над Ормузькою протокою і після війни — як для стримування нових атак США та Ізраїлю, так і з метою отримання додаткових доходів для виснаженої війною економіки.
Голова найбільшої нафтової компанії ОАЕ Султан Аль Джабер заявив, що ситуація створює «небезпечний прецедент».
«Щойно ви погоджуєтеся з тим, що одна країна може тримати у заручниках найважливіший морський шлях світу — свобода судноплавства у звичному вигляді закінчується», — сказав він.
