The Economist: Чому НАТО потрібен «план Б»

Фатальною рисою командира, вважав прусський генерал XIX століття Карл фон Клаузевіц, є впертість — або ж «опір власному здоровому глузду». 

Сучасний приклад такої поведінки, пише The Economist —генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Протягом останніх місяців Рютте відмовляється визнавати, що трансатлантичний альянс — основа європейської безпеки понад сім десятиліть — опинився близько до розпаду.

І для цього, зазначає видання, доводиться свідомо заплющувати очі на реальність.

Рютте ігнорує неодноразові заяви президента США Дональда Трампа, який ставить під сумнів готовність Америки виконувати статтю 5 НАТО — положення про те, що напад на одного союзника є нападом на всіх.

Трамп також говорить про можливе скорочення американської військової присутності у Європі.

Попри це Рютте, колишній прем’єр-міністр Нідерландів, продовжує наполягати, що США «повністю віддані НАТО і повністю віддані статті 5». Він також стверджує, що Альянсу не потрібен «план Б» на випадок раптового виходу США з НАТО.

Більше того — у штаб-квартирі НАТО він фактично заборонив будь-які дискусії про такий сценарій.

На думку The Economist, у всіх цих питаннях Рютте помиляється. Втім у його захист автори зазначають, що генсек НАТО поводиться як дипломат.

Намагаючись утримати США в Альянсі, Рютте лестить Трампу, терпить його емоційні випадита навіть називав його «татусем».

Він побоюється, що спроби Європи поступово відмовитися від американських гарантій безпеки можуть ще більше образити непередбачуваного президента США та лише пришвидшити розлучення, якого решта НАТО хоче уникнути.

Інші європейські лідери також вдаються до лестощів та намагаються апелювати до бізнесового мислення Трампа, витрачаючи мільярди на американську зброю, значна частина якої потім передається Україні.

У деяких випадках вибору в Європи просто немає. Наприклад, у ЄС фактично відсутня альтернатива американським системам ППО Patriot.

Навіть сама думка про «план Б» уже викликає паніку серед генералів.

Значна частина стримування НАТО базується на здатності об’єднати армії багатьох країн у єдину систему під спільним командуванням американського генерала.

Без США, які утримують цю конструкцію, залишки Альянсу можуть загрузнути у суперечках про те, хто має командувати, а також у сумнівах, чи матимуть європейські командири реальну владу у разі війни.

Втім, попри всі ризики відкритої підготовки Європи до можливого «розлучення» зі США, у неї, на думку видання, вже немає вибору. Оптимізм Рютте більше не відповідає реальності.

Погрози Трампа у січні захопити Гренландію у Данії, яка є членом НАТО, вже змусили кілька європейських країн таємно почати планування сценаріїв війни без участі США.

З того часу Трамп ще більше підірвав запевнення власних чиновників про те, щоскорочення американської ролі в Європі буде поступовим і контрольованим.

Він також несподівано оголосив про скорочення кількості американських військ у Європі та скасував частину запланованих перекидань сил.

22 травня США мали також скоротити сили, які вони зобов’язуються направити до Європи у разі війни.

Союзники вже не можуть бути впевнені навіть у поставках американської зброї, яку вони закупили, адже США відкладають деякі постачання через необхідність поповнювати запаси, витрачені під час війни з Іраном.

Відновлення Альянсу без США буде складним і дорогим — і саме тому, пише The Economist, починати треба вже зараз.

Європа могла б:

• «європеїзувати» структури НАТО;
• створити новий військовий союз;
• або спиратися на вже наявні формати, такі як Об’єднані експедиційні сили під керівництвом Великої Британії;
• або «коаліцію охочих», яка планує надати гарантії безпеки Україні.

Кожен із цих варіантів буде ризикованим. Але, підсумовує видання, бездіяльність — ще небезпечніша.