Понад 13 300 атак: як Росія перетворила хімічні боєприпаси на зброю

Історія цієї жорстокої тактики розгорнулася на засіданні Групи з обміну інформацією про технічну допомогу Україні в рамках ініціативи G7 "Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення", що відбулося у Кишиневі. Саме там полковник Валерій Вебер, заступник начальника Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, представив міжнародним партнерам детальний звіт про масштаби хімічних атак.

Полковник Вебер розкрив тривожну динаміку: якщо у 2023 році випадки застосування хімічних речовин були епізодичними, то з 2024 року їхня інтенсивність стрімко зросла. Станом на першу половину 2026 року рівень використання хімічних боєприпасів залишається стабільно високим на всій лінії зіткнення, що свідчить про систематичний характер цих дій.

Російські військові не просто використовують хімічні речовини, вони впровадили чіткий сценарій застосування отруйних речовин у поєднанні з ударними дронами. Це відбувається у два етапи: один дрон скидає газову гранату, виганяючи людей з укріплень, а інший скидає звичайну бомбу для осколкового ураження. Така тактика максимізує наслідки для українських захисників.

Зафіксовано понад 13 300 офіційних випадків застосування заборонених бойових отруйних речовин, що підкреслює порушення Росією Конвенції про заборону хімічної зброї. Окупанти скидають хімічні речовини як за допомогою ручних газових гранат, так і з дронів, часто комбінуючи їх зі звичайними боєприпасами. Це не поодинокі інциденти, а усталена практика.

В умовах зростання загроз Україна звернулася до міжнародних партнерів із закликом посилити підтримку у сфері хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної (ХБРЯ) безпеки. Полковник Вебер представив конкретні проєктні пропозиції, серед яких посилення спроможностей у радіаційному контролі, безпечне поводження з джерелами іонізуючого випромінювання та підвищення екологічної безпеки на військових об'єктах.

Наразі країни G7 опрацьовують ці пропозиції для виділення додаткового фінансування та технічної допомоги Силам оборони України. Україна наголошує, що без системної підтримки у сфері ХБРЯ-безпеки захист воїнів від заборонених видів зброї залишається складним завданням. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.

Засідання в Кишиневі, ініційоване Агенцією з радіаційної безпеки Швеції та Інститутом оборонних досліджень Швеції, мало на меті залучення нового фінансування від країн-донорів. Цей захід підкреслив важливість міжнародної співпраці у протидії загрозам зброї масового ураження.

Загроза масштабнішого застосування хімічної зброї Росією обговорюється на рівні провідних розвідок світу. Розвідки Нідерландів і Німеччини зазначають, що використання хімічних речовин стало повсякденним явищем на фронті, а українська сторона повідомляє про загиблих військових від хімічних агентів. У Європі зростає занепокоєння, що затяжна війна може підштовхнути Кремль до застосування більш небезпечної зброї масового ураження.

Як передає Міноборони, загальна кількість офіційно зафіксованих випадків застосування хімічних речовин перевищила позначку 13 300.

За даними Міністерства оборони, використання заборонених бойових отруйних речовин стало регулярною тактикою для російської армії.

Україна продовжує боротьбу не лише проти військової агресії, а й проти порушень міжнародних конвенцій, звертаючи увагу світу на злочини, що відбуваються на її території. Міжнародне співтовариство стоїть перед викликом не допустити подальшої ескалації та забезпечити захист від зброї масового ураження, підтримуючи Україну у її прагненні до безпеки та миру.