Майбутнє дітей чи політика: що найбільше хвилює українців

В умовах повномасштабної війни українці найгостріше сприймають ризик, що діти в майбутньому будуть зростати в бідності, а рівень їх освіти буде недостатнім. А от кліматичні питання і політичні чвари українців турбують менше, аніж європейців, йдеться в соціологічному дослідженні Групи «Рейтинг», під час якого аналітики порівняли дані з України та результати таких же соціологічних досліджень у європейських країнах.

Соціологи зазначають, що загалом відповіді українців подібні із відповідями європейців.  Але українці значно інтенсивніше, ніж громадяни ЄС, переживають щодо бідності у майбутньому — дуже переживають щодо бідності дітей 74% в Україні та 40% у ЄС; щодо бідності людей загалом - 57% в Україні та 37% у ЄЄ.

Також 59% українців хвилюються щодо якості освіти, супроти 39% в ЄС, а старіння населення хвилює 41% громадян України, натомість в Євросоюзі цим схвильовані 29% опитаних.

Освіта є одним з ключових переживань у контексті майбутнього країни — 59% українців дуже схвильовані якістю освіти; загалом схвильовані - 85%.

Так, рівень освіти дітей — друга за гостротою тема після ризику дітей зростати в бідності для українців.  Загальний відсоток переживання близький з показником ЄС, але значна різниця в частці тих, хто дуже схвильований: 59% в Україні та 39% у ЄС.

Також, враховуючи війну, міграцію, втрату людського капіталу й інші виклики, в Україні переживання щодо старіння населення значно сильніші, ніж у ЄС.

Натомість українці менше хвилюють такі питання  як розколи у політиці чи зміни клімату.

Так,  розколи в політиці турбують у тій чи іншій мірі 63% українців  та 72% європейців. Зміна клімату є важливою для 64% громадян в Україні, натомість в Європейському Союзі цим стурбовані 78% опитаних.

Соціологи наголошують, що під час дослідження розглядали  конкретний перелік соціальних питань з опитування Eurobarometer у країнах ЄС. Водночас це не є вичерпним переліком питань, які можуть хвилювати українців, особливо під час повномасштабної війни.

Опитування проводили 15-17 квітня 2026 року методом телефонних інтерв’ю серед 1000 респондентів в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Репрезентативність передбачає помилку не більше 3,1% з довірчою ймовірністю 0,95.