Китай, якого ми не бачимо і від якого ми залежимо

1. На зустрічі Трамп та Сі, виглядає, домовилися думати про новий біполярний світ. Це не холодна війна, де був чіткий поділ. Китай назвав свою червону лінію: Тайвань. Трамп, видно, на це погодився. На осінь, під час зустрічі керівників Китаю та США, можливо, ми побачимо перші контури цього біполярного світу. Чому "можливо"? Бо маємо справу з Трампом. 

2. Візит Путіна в Пекін був саме про біполярний світ. Китай продемонстрував США, що відірвати Росію від Піднебесної йому не вдасться. Чи зрозуміли натяк в Москві? Думаю, так. 

Але Росія сьогодні — це театр для одного глядача, який все більше відривається від реальності.

Читайте також: Путін — Сі. Надуті щоки та відсутність змін

3. Саме тому в момент візиту Путіна в Пекін Росія затіяла ядерні навчання в Білорусі. Крім всього іншого, це було зроблено для того, щоб показати: Білорусь в орбіті РФ, а не Китаю. Це виглядає смішно на фоні заявки Пекіна на впливи в самій РФ. Але новий біполярний світ буде саме таким: не поділеним між двома гегемонами, а буде мати багаторівневі підпорядкування, які нагадуватимуть, скоріше, середньовіччя, ніж XX століття.

4. На жаль чи на щастя, але після візиту Трампа в Пекін стало дуже чітко зрозуміло те, про що я говорю давно: без посередництва Пекіна наша війна навряд чи закінчиться. Але повторю ще раз: переговори про мир, в разі появи там КНР — це переговори не зовсім про Україну. Це переговори про те, як співіснуватимуть в новому світі Китай, ЄС, США, Росія та Україна і, можливо, Туреччина та Близький Схід. У нас з цього погляду ніхто на процес не хоче дивитися. На жаль.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог, керівник аналітичного центру Ділова Столиця

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.