Провал плану НАТО: 5 країн заблокували військову допомогу Україні у 0,25% ВВП

Ініціатива генерального секретаря НАТО Марка Рютте, яка передбачала зобов'язання країн Альянсу щорічно виділяти 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні, готувалася до майбутнього саміту Альянсу в Анкарі. Цей план мав на меті стандартизувати та збільшити рівень підтримки, яка, за словами Рютте, розподіляється нерівномірно.

Проте надії на одностайну підтримку розбилися об реальність. П'ять країн – Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада – виступили проти цієї пропозиції. Джерело видання в Альянсі зазначило, що "вони не надто в захваті від цієї ідеї", маючи на увазі Лондон, Париж, Мадрид, Рим та Оттаву.

Хоча щонайменше сім країн-членів НАТО, які вже витрачають понад 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, підтримували цю ініціативу, для ухвалення таких рішень в Альянсі потрібна одностайність усіх учасників. Відсутність цієї одностайності призвела до того, що план не буде винесений на затвердження.

Саме Марк Рютте визнав, що пропозиція не отримала достатньої підтримки серед союзників і навряд чи буде винесена на розгляд. Деякі країни, такі як Нідерланди, Польща, а також скандинавські та балтійські держави, вже надають допомогу на рівні або вище 0,25% ВВП, тоді як Франція, Іспанія, Італія та Канада викликають більше критики за недостатні обсяги підтримки.

Для Великої Британії, яка вважається одним із ключових союзників України, ця ситуація може обернутися репутаційним ударом, попри те, що її обсяг військової допомоги є третім за величиною після США та Німеччини. Прем’єр-міністр Кір Стармер раніше обіцяв виділяти Україні щонайменше 3 мільярди фунтів стерлінгів на рік, що становить приблизно 0,1% ВВП.

Ця подія стала ще одним свідченням складнощів у забезпеченні консолідованої підтримки України, особливо на тлі закликів до Європи взяти на себе більшу відповідальність через скорочення прямої американської допомоги. У Вашингтоні республіканці зазначають, що основну фінансову та військову підтримку повинна надавати Європа, оскільки війна відбувається на її території.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте неодноразово наголошував на тому, що допомога Україні в Альянсі розподілена нерівномірно, і багато країн витрачають недостатньо коштів. Ульф Крістерссон, прем'єр-міністр Швеції, напередодні зустрічі НАТО закликав партнерів активніше підтримувати Україну, заявляючи: "Мені б дуже хотілося, щоб більше країн, які так добре говорять про Україну, підтвердили свої слова діями".

Кільський інститут у своїх відкритих даних засвідчує, що деякі країни, включаючи Нідерланди, Польщу, а також країни Північної Європи та Балтії, відповідають рівню підтримки у 0,25% ВВП або навіть перевищують його. Це контрастує з позицією інших держав, що стало предметом дискусій у контексті пошуку шляхів ефективнішої та стійкішої військової допомоги Києву.

Джерело видання в Альянсі прокоментувало позицію країн, що виступили проти: "Вони не надто в захваті від цієї ідеї".

Незважаючи на значні зусилля та активну дипломатію, європейські країни продовжують демонструвати різний рівень готовності до фінансових зобов'язань перед Україною. Ця подія підкреслює потребу у подальшому діалозі та пошуку єдиного підходу серед союзників для забезпечення стабільної та прогнозованої допомоги, яка є критично важливою для України.