У ДМС розповіли, звідки 2025 року приїхало найбільше трудових мігрантів. Спойлер — не з Індії

Сьогодні в Україні тимчасово проживають у 3,9 раза менше іноземців, ніж було до повномасштабної війни, повідомила голова Державної міграційної служби Наталія Науменко в програмі Центру протидії дезінформації «ІПсО і люди». Водночас у випадку з трудовими мігрантами, то розрив між тими, хто отримав посвідку на тимчасове проживання і дозвіл на працевлаштування, теж значний.

Так, за словами Науменко, 2021 року тимчасово в Україні проживали 189 іноземних громадян. Сьогодні таких іноземців 48 тисяч. 

Крім того, в Україні є іноземці з посвідкою на постійне проживання, тобто вони мають дозвіл на еміграцію до нашої країни. У цьому випадку число іноземних громадян становить 303 тисячі людей. І ця цифра, як пояснила Науменко, майже не змінилася. Здебільшого, серед таких іноземців ті, чия посвідка на постійне проживання пов’язана із воз’єднанням з родиною.

Нещодавно в інтерв’ю «Главкому» Науменко також розповіла, що 2021 року в Україні видали 21 786 дозволів на працевлаштування осіб, 2023 року — 4 529. У 2024 році кількість таких дозволів дещо зросла і становила вже 6 127. Минулого року центри зайнятості видали 9574 дозволи на застосування праці іноземців, але посвідки на тимчасове проживання за цими дозволами отримали лише 4975 осіб. Про ці цифри вона згадала і в програмі ЦПД, та додала, що минулорічна кількість дозволів на роботу — це лише 43,9% довоєнного рівня.

У січні-квітні 2026 року, за словами глави ДМС, видали 2 875 дозволів на працевлаштування. З цього числа 501 дозвіл отримали громадяни Індії, 203 — громадяни Азербайджану, 191 — громадяни Пакистану. Також серед тих, хто отримав такі дозволи є громадяни Британії, Словенії, Тунісу, Узбекистану.

«Тобто в той момент, коли до нас заїжджали вдвічі більше людей, ніж минулого року, ніяких наративів не було. Все було окей, вони тут спокійно працювали», — додала Науменко.  

Нагадаємо, у квітні МЗС та СБУ отримали завдання опрацювати зміни до списку «країн міграційного ризику». Голова ОП Кирило Буданов згодом пояснив, що це рішення може частково спростити ситуацію для бізнесу, який отримає змогу залучати іноземців. Ця тема викликала масштабний суспільний дискурс — люди виступили проти залучення мігрантів. Тож згодом міністр економіки Олексій Соболев пообіцяв, що для щорічного зростання ВВП держава використає інші інструменти — активізує внутрішній ринок праці та поверне громадян з-за кордону. Він назвав ідею залучення мігрантів непріоритетною.  

Щороку тисячі потенційних мігрантів — студенти, кваліфіковані фахівці, підприємці — обирають не Україну. Не лише через війну. Через черги, хабарі й чиновників із необмеженою дискрецією. Експертка «CASE Україна» Уляна Костенко у статті «Чотири реформи, які змінять міграційну політику України» розказує, як перетворити міграційну службу з корупційного фільтра на інструмент залучення людського капіталу.