Бюджет РФ тріщить: FT назвав суму перевитрат на війну проти України

Витрати Росії на війну проти України цьогоріч перевищать закладений у бюджет рівень щонайменше на два трильйони рублів, або близько 28 мільярдів доларів. У "негативному сценарії" перевитрати можуть сягнути чотирьох трильйонів рублів.

Як передає "Хвиля", про це повідомляє Financial Times з посиланням на лист міністра фінансів РФ Антона Силуанова, який потрапив у розпорядження редакції.

Силуанов ще в лютому попросив уряд заморозити 2,9 трильйона рублів запланованих невоєнних витрат на цей рік, 5,4 трильйона - на 2027-й і 7,1 трильйона - на 2028-й. Мінфін очікує, що перевитрати на війну у 2027 та 2028 роках щороку становитимуть по чотири трильйони рублів.

Запит показує, наскільки важко Кремлю фінансувати війну. На оборону та безпеку цього року виділили 16,84 трильйона рублів (238 мільярдів доларів) - майже 40% усього бюджету. Кремль планував дефіцит на рівні 3,8 трильйона рублів на весь 2026 рік, але вже за перші чотири місяці бюджет пішов у мінус на 5,9 трильйона рублів. Це 2,5% ВВП і найбільший дефіцит від початку повномасштабного вторгнення 2022 року.

Після звернення Силуанова бюджет РФ отримав підтримку завдяки війні навколо Ірану, через яку ціни на нафту вперше з 2022 року перевищили 100 доларів за барель. Втім, додаткові надходження від дорожчої енергії навряд чи покриють усі зростаючі видатки Кремля на війну проти України.

В інтерв'ю газеті "Коммерсант" Силуанов повідомив, що міністерство переглядає бюджет з огляду на "зміну макроекономічних умов" і потребу зосередити ресурси на пріоритетних напрямах. Він також натякнув на можливі подальші скорочення.

"Наші резерви не безмежні. Ми не можемо допускати слабких місць у фінансах, поки у світі відбуваються такі масштабні трансформації", - заявив Силуанов.

Цього місяця Силуанов повідомляв, що у квітні РФ отримала 200 мільярдів рублів (2,8 мільярда доларів) надлишкових доходів від експорту енергоносіїв. Проте у березні надходження виявилися приблизно на стільки ж меншими за очікувані. Ефект від вищих цін на нафту і газ послабили виплати російським нафтовим компаніям, які стримують зростання цін на пальне всередині країни, а також міцний рубль - він торгується біля найвищих позначок до долара більш ніж за три роки.

Зростаючі витрати на війну, яка триває вже п'ятий рік, погіршують і без того похмуру економічну картину в РФ. Цього місяця міністерство економіки знизило прогноз зростання на 2026 рік майже на цілий відсотковий пункт - до лише 0,4%. На наступний рік очікують 1,4%, а на 2028-й - 1,9%. Ще у вересні прогнози були значно оптимістичнішими: 2,8% і 2,5% відповідно.

"Економіка не у блискучій формі, але стійка. Втім, бюджет - тема номер один: у медіа, у заявах центробанку і в закулісних розмовах", - зазначила головна економістка московської компанії "Т-Інвестиції" Софія Донець. За її словами, люди дивляться на бюджет, щоб зрозуміти, хто наступний. "Чи буде простір для зниження ставок і які податки піднімуть наступними? Коли прийдуть по нас?"

Дехто з чиновників почав відкрито пов'язувати економічні проблеми з військовими витратами. Депутат російського парламенту Ренат Сулейманов минулого тижня заявив сибірському виданню, що війну треба завершити "якомога швидше" саме через економічні наслідки високих витрат на армію.

"Про який розвиток, інвестиції та розподіл капіталу можна говорити, коли 40% федерального бюджету - це оборона і безпека? Танки і снаряди не мають споживчої цінності... вони забезпечують зайнятість і зарплати в оборонній галузі, але водночас розганяють інфляцію і урізають інші видатки, як-от соціальні послуги та інвестиції", - сказав Сулейманов.

Ще у січні Мінфін просив відомства скоротити неосновні видатки на 10%, щоб стримати дефіцит, але виніс за дужки соціальні та оборонні витрати. Колишня посадовиця центробанку Олександра Прокопенко вважає, що лист Силуанова доводить: Росія фінансує війну коштом усього іншого. "Мінфіну потрібні гроші на війну, тож, хоч би що сталося, скорочують не оборону і безпеку, а закупівлі, субсидії компаніям і фінансування державних установ", - сказала Прокопенко, нині співробітниця Центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії в Берліні. У російському Мінфіні та речник Путіна Дмитро Пєсков на запити про коментар не відповіли.