Бронювання нуль, мігранти не допоможуть: ресторани в Україні скаржаться на кадровий колапс

Ресторани: бронювання немає, але кадровий тиск відчутний

Найбільш гостро проблему з персоналом видно саме у сфері, де з самого початку не передбачили жодних механізмів бронювання, пише "БізнесЦензор".

Як зазначає Ольга Насонова, керівниця "Ресторанного консалтингу", український ресторанний бізнес уже тривалий час працює в умовах хронічного браку працівників.

Бронювання немає взагалі, жодного відсотка,
– каже експертка.

Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

За її словами, зараз заклади пристосовуються: беруть на роботу жінок, молодь до 25 років, людей за 60. Натомість незаброньованих чоловіків возять службовим транспортом. Бувають і ситуації, коли працівники залишаються ночувати в закладі, особливо якщо в районі можуть з’являтися працівники ТЦК.

Досвідчених працівників стає менше, а трудові мігранти не допоможуть

За словами експертки, структура кадрів у ресторанній сфері поступово погіршується: кількість досвідчених співробітників зменшується, тоді як частка новачків зростає. Наразі співвідношення виглядає приблизно як 1 до 2, а подекуди навіть 1 до 3 на користь менш досвідчених працівників.

На питання, чи можуть іноземні фахівці зайняти цю нішу, Насонова підкреслює: мігранти – не вирішення проблеми. Вона пояснює, що витрати на іноземного працівника суттєво вищі, ніж здається на старті. До базових витрат додаються:

• оренда житла (плюсом близько 15 тисяч гривень до зарплати);
• оплата послуг рекрутингових агентств;
• адміністративні збори та оформлення документів;
• медичні огляди та витрати на навчання.

У результаті загальна сума утримання такого працівника значно перевищує очікування, і для багатьох закладів це стає додатковим фінансовим навантаженням, а не рішенням проблеми.

Нові критерії бронювання

Уряд змінив критерії бронювання працівників підприємств, які мають статус критично важливих для економіки й держави під час війни. Як повідомили в Міністерстві економіки, нові вимоги стосуються рівня середньої зарплати та квот для робітників, яких можна забронювати від мобілізації.

За словами міністра економіки Олексія Соболева, зміни в бронюванні запрацюють орієнтовно в середині червня. Оновлення наступні:

1. Середня зарплата працівника – не менш як 25 941 гривня (три мінімальних заробітних плати), а для підприємств на прифронтових територіях – 21 618 гривень;
2. Врахування працівників у квоту бронювання, яку обчислюють від загальної кількості військовозобов'язаних чоловіків на підприємстві, тільки за одним місцем роботи: стосується тих, хто вже має відстрочку, та працівників-сумісників.

Змін зазнають також критерії критичності інфраструктури. За місяць їх мають перезатвердити міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації за погодженням з Міноборони та Мінекономіки.

Що треба знати про ринок праці в Україні?

• Попит на віддалену роботу в Україніперевищує пропозицію, водночас лише 7% вакансій є дистанційними. Дистанційна робота популярна через війну, релокацію, бажання гнучкого графіка та обмеження для певних груп населення.

• Український ринок фрилансу дедалі активніше рухається у бік вузької експертизи. Тому сьогодні фахівці, які мають глибоку спеціалізацію у своїй ніші, можуть отримувати 2 – 3 тисячі доларів на місяць і більше. Фактично ринок дедалі активніше переходить від універсальності до експертності.