ЄС обговорює нові правила: хто з українців збереже тимчасовий захист?

Після того, як Росія розпочала повномасштабну війну, Європейський Союз швидко активував Директиву про тимчасовий захист (TPD), надавши українцям небачений рівень підтримки. Цей механізм, що діє до березня 2027 року, став порятунком для 4,33 мільйона українців, дозволивши їм жити, працювати та навчатися в ЄС.

Згідно з внутрішнім документом Ради ЄС, який отримав у своє розпорядження Euractiv, нині обговорюють можливі зміни до цієї директиви. Зокрема, йдеться про звуження кола осіб, які зможуть скористатися тимчасовим захистом у разі його продовження. Одним із ключових аспектів цих дискусій є можливе виключення чоловіків призовного віку з переліку тих, хто може отримати статус, якщо вони звертаються за ним вперше.

Занепокоєння країн-членів ЄС викликає зростаюча частка чоловіків призовного віку, які прибувають з України. У документі також зазначається, що деякі країни вважають за доцільне переглянути механізм тимчасового захисту "в інтересах України", аби підтримати її опір агресії та сприяти майбутній відбудові.

Пропозиції щодо змін стосуватимуться винятково нових заявників, тобто тих, хто лише планує звернутися по цей статус. Для мільйонів українців, які вже отримали тимчасовий захист, жодні зміни наразі не пропонуються. Це означає, що існуючі бенефіціари, серед яких 43,3% жінки, 30,1% діти та 26,6% чоловіки, можуть бути спокійними щодо свого статусу.

Міністри з питань міграції обговорюватимуть ці питання на засіданні Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ цього тижня. Очікується, що вони нададуть політичні рекомендації щодо подальших кроків. Цей момент стане ключовим у формуванні майбутньої міграційної політики ЄС стосовно українців.

Європейська комісія раніше закликала національні столиці готуватися до поступового припинення програми та переходу українців до стабільніших правових статусів. Однак прогрес у цьому напрямку залишається нерівномірним, і майбутнє механізму тимчасового захисту продовжує бути предметом активних обговорень та пошуку компромісних рішень.

Механізм тимчасового захисту, запроваджений у 2022 році, був безпрецедентним кроком Європейського Союзу у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії. Він забезпечив швидку та ефективну допомогу мільйонам переміщених осіб, дозволивши їм інтегруватися в європейське суспільство. Наразі українці становлять понад 98% усіх одержувачів тимчасового захисту в Євросоюзі, з найбільшою концентрацією в Німеччині (1,27 мільйона), Польщі (961 405) та Чехії (379 820).

Обговорення щодо можливих змін до Директиви про тимчасовий захист відбувається на тлі загального зменшення кількості заявок на притулок у країнах ЄС, Норвегії та Швейцарії, що за перший квартал цього року скоротилася на 18% порівняно з минулим роком. Паралельно з цим, уряди деяких країн, наприклад Ірландія, вже готуються до поступового завершення дії європейської директиви, термін якої спливає у березні 2027 року, та переходять до обговорення наступних кроків для українців, які перебувають під захистом. повідомляє Euractiv, що наразі Єврокомісія не оголошувала офіційних планів щодо нового продовження або внесення змін до умов дії механізму.

"Уряди деяких країн висловили занепокоєння тим, що зростає частка чоловіків призовного віку, які прибувають з України. Кілька країн також стверджують, що механізм слід переглянути "в інтересах України" – як для підтримки її опору російській агресії, так і для сприяння майбутній відбудові", – йдеться у документі Ради ЄС.

Подальші рішення ЄС впливатимуть на мільйони українців, і хоча нинішні дискусії зосереджені на майбутніх заявниках, їхній результат може задати тон для довгострокового бачення інтеграції українських громадян у європейський простір. Підтримайте "5 канал" на "Патреоні". "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.