Річниця «Павутини»: як СБУ завдає Росії збитків на мільярди доларів

Рівно рік тому російські військові та їхнє керівництво вперше усвідомили, що для СБУ більше немає недоступних місць на території РФ. Легендарна операція «Павутина», що не мала аналогів у світі, показала, що українська спецслужба здатна дістати ворога усюди. Ця подія ознаменувала новий етап у війні, коли бойові дії почали відчуватися росіянами безпосередньо вдома, а не «десь там на Україні».

З того дня масштаби втрат для Росії лише зростали. За останній час дронові атаки від Служби безпеки вийшли на якісно новий рівень, завдаючи ударів по паливно-енергетичному комплексу РФ. Системна кампанія проти нафтопереробних підприємств, нафтоперекачувальних станцій, терміналів зберігання пального та газової інфраструктури набула довгострокового ефекту для економіки агресора.

Ураження російської інфраструктури перетворилися на конвеєр, відбуваючись щоденно. Тільки за останні дні СБУ уразила стратегічну російську НПЗ «Ярославль-3», газовий термінал у порту Темрюк, важливий об'єкт радіоелектронної розвідки в Краснодарському краї та ключову нафтобазу в Армавірі. Ці удари не лише спричиняють фізичні пошкодження, але й мають значні накопичувальні економічні наслідки.

Особливість сучасної дронової кампанії СБУ полягає в тому, що її економічний ефект значно перевищує вартість самих засобів ураження. Виробництво та застосування безпілотників обходяться Україні в десятки разів дешевше, ніж Росії — ліквідація наслідків атак. Кремль змушений витрачати сотні мільйонів доларів на ремонти, модернізацію систем захисту, додаткове розгортання протиповітряної оборони та охорону критичної інфраструктури на величезній території країни.

Як наслідок, Росія дедалі частіше перекидає системи ППО від фронту для прикриття нафтобаз, НПЗ, терміналів і транспортних вузлів у глибокому тилу. Це створює для противника дилему: захищати військові угруповання на фронті або прикривати економічні об'єкти, від яких залежить наповнення бюджету. Проблему з ППО, яку українські військові успішно використовують, публічно визнав навіть президент Росії.

Російський бюджет критично залежить від нафтогазового сектору, адже саме експорт енергоносіїв забезпечує значну частину валютних надходжень. Ці кошти Кремль використовує для фінансування війни, виробництва озброєнь та підтримки оборонно-промислового комплексу. Кожен удар по елементах цієї системи означає не лише прямі збитки на відновлення пошкодженого обладнання, а й втрату доходів через зниження обсягів транспортування, переробки або експорту ресурсів.

Зростання ризиків для російського енергетичного сектору призводить до збільшення витрат на страхування, обслуговування та забезпечення безпеки перевезень – це знижує ефективність усієї експортної моделі, на якій повністю тримається російська економіка воєнного часу. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа: Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.

Колеги-експерти, які вивчають Росію, в один голос говорять про поступову зміну настроїв жителів боліт. Найголовніша різниця: війна тепер у росіян вдома. Не десь там «на Украине». А безпосередньо за вікном, де димиться черговий уражений НПЗ.

«Дронові операції СБУ мають не лише військове, а й стратегічне значення. Вони збільшують навантаження на російський бюджет, формують додаткові незаплановані витрати та скорочують ресурсну базу для продовження війни. В Росії вже публічно говорять про величезну діру у бюджеті», — пише політолог Олексій Курпас, коментуючи наслідки нещодавніх атак. Тільки за останні дні СБУ уразила стратегічну російську НПЗ «Ярославль-3» та газовий термінал у порту Темрюк.

Дронові операції СБУ сьогодні демонструють, що Україна може ефективно впливати на військову машину агресора, використовуючи асиметричні відповіді. Якщо інтенсивність ударів Служби буде зберігатися, то «діра» у фінансах РФ зростатиме швидше, ніж Кремль здатен її компенсувати за рахунок нафтогазових доходів та резервів, що неминуче призведе до ослаблення здатності Росії продовжувати повномасштабну війну.