"Мир за будь-яку ціну". Стара платівка російських ІПСО
Помітні ознаки того, що Росія переходить до наступного етапу деморалізації цивільного населення в тилу України
Ті ж самі українці, які писали про "людоловів з ТЦК" тепер будуть закликати до "миру за будь-яку ціну". А прості українці будуть це активно поширювати.
Помітив, як віднедавна (кілька тижнів) в інформаційному просторі і зокрема у моїй інформаційній бульбашці щораз частіше почали з'являтись дописи, пов'язані із натяками, риторичними запитаннями, душевними стражданнями українців, які не можуть дати собі раду з відповіддю на питання, як довго це ще триватиме. Усі вони звичайно люблять Україну і бажають їй усього найкращого, але саме тому "вайну нужно заканчівать".
Чим складніше Росії досягати успіхів на фронті, тим активніше ворог працює над тим, щоб дестабілізувати ситуацію в українському тилу, деморалізувати українське суспільство, поглиблювати будь-які розлами та суперечності, які існують (мобілізація, корупція, вибори, опозиція, демократія тощо). Видається, що тепер прийшов час для маніпуляції темою "миру, щоб врятувати Україну".
Саме так: Україну врятують не військові на фронті, а "прості українці" в тилу, яким вистачає сміливості прийняти це непопулярне, але таке необхідне для усіх нас рішення, щоб переконати українське військово-політичне керівництво у тому, що подальший військовий спротив просто примножуватиме кількість страждань і не має шансів на успіх. Адже математика — річ вперта, а Україна в усьому кількісно поступається Росії. Так думають вони і будуть переконувати у цьому усіх навколо, хто не здатен вести з ними, перш за все, внутрішній діалог та шукати аргументи, чому це не так, щоб відбивати їхні "емоційні аргументи".
Читайте також: Путін готує терористичну кульмінацію проти мирного населення України
Цей наратив буде, як і в інших аналогічних минулих інформаційних спецопераціях, проходити приблизно за подібним сценарієм. Спершу привчання широкої аудиторії до думки, що про "мир" можна говорити вголос і що це не є ознакою капітулянства, а навпаки виявом громадянської відваги: говорити непопулярні думки, про які усі думають, але усі бояться говорити вголос.
Після того як більшість призвичаїться до думки про "мир", можна буде перейти до наступного етапу - "мир за будь-яку ціну". Адже для втомленого та виснаженого війною суспільства "немає такої ціни, якої не можна було б заплатити за мир". Замість того щоб реформувати ТЦК, краще зробити усе, щоб відпустити "наших хлопчиків з фронту додому".
До цього хору російських консервів, українських політиків популістів, шукачів дешевої популярності щораз активніше доєднуватимуться "прості українці", які на 13 році війни так і не зрозуміли для себе суті та природи російської агресії проти України і просто хочуть жити, як колись. Саме на них і розрахована цей наступний етап внутрішньої дестабілізації ситуації в тилу України.
Про автора. Тарас Радь, координатор спостереження за виборами Громадянської мережі ОПОРА
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

