/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F419%2Fb65b8ae4ad12be9466659a59df2e6ead.jpg)
Як Путін побачив рух Вірменії до ЄС і як за це хоче карати Єреван
Виклик свого посла для консультацій – це демонстрація крайнього невдоволення однієї держави діями іншої.
Далі – лише відкликання посла, закриття посольства та розірвання дипломатичних відносин.
Саме такий сигнал Вірменії надіслала РФ, прийнявши рішення про відкликання для консультацій свого посла.
Формально – "для обговорення кроків вірменського керівництва, спрямованих на зближення з Європейським Союзом".
Про те, як і навіщо Росія посилює тиск на Вірменію напередодні парламентських виборів, читайте в статті співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка Шантаж і пряник Кремля.
Як Путін іде до поразки у Вірменії та що планує після неї.
Далі – стислий її виклад.
Напередодні парламентських виборів у Вірменії, що відбудуться вже за декілька днів, 7 червня, Кремль посилив тиск на країну.
30 травня РФ запровадила тимчасові обмеження на імпорт із Вірменії ягід і свіжих овочів.
А раніше обмежила імпорт мінеральної води, продукції кількох коньячних заводів, а також свіжих квітів.
Не обійшлося і без улюбленої економічної зброї Кремля – газу.
"Ми чули заяву вірменського керівництва про те, що існує дуже й дуже приваблива і більш ніж пільгова ціна на російський газ, на російські енергоносії.
Це дійсно так..
Але, звичайно, такий режим неможливий для учасників інших інтеграцій", – зазначив речник Кремля Дмитрій Пєсков.
Окрім цього, РФ погрожує Вірменії скасуванням пільгових тарифів на залізничні перевезення, а також обмеженнями для трудової міграції.
І звичайно, погрози не обмежуються суто економікою.
Адже, називаючи причиною війни проти України нібито бажання Києва зблизитися з ЄС, Путін фактично погрожує Вірменії аналогічним сценарієм.
Апогеєм тиску стала спільна заява саміту лідерів Євразійського економічного союзу (ЄЕС) про необхідність проведення у Вірменії у найкоротші терміни референдуму про вступ до ЄС або подальше перебування у складі ЄЕС.
Може здатися, що Вірменія вже подала заявку на вступ до ЄС.
Або принаймні готується зробити це найближчими днями.
Проте це не так.
Попри те, що ще минулого року у Вірменії було схвалено закон про початок вступу до ЄС, це не мало жодного практичного наслідку.
Так само, як і проведення у Єревані на початку травня саміту Європейської політичної спільноти, а також першого саміту Вірменія – ЄС.
Наразі вірменська влада публічно говорить лише про плани у найближчі роки отримати безвізовий режим із ЄС.
Тоді як можливість подання заявки на вступ хоч і не відкидається, проте підкреслено, що це не справа найближчого часу.
А отже, немає ніяких підстав уже проводити референдум, як вимагають РФ та її союзники.
Публічне "покарання" Вірменії потрібно Кремлю для того, щоб показати успіх навіть на тлі невдалих для себе результатів виборів.
А також – щоб продемонструвати іншим своїм союзникам, що буває з тими, хто спробував втекти з російської зони впливу.
Оприлюднене 31 травня останнє соціологічне опитування Breavis прогнозує впевнену перемогу партії "Громадянський договір" Нікола Пашиняна – за неї можуть віддати голоси близько 65% тих, що вже визначилися зі своїм вибором.
Росія як ніколи активно намагалася впливати на перебіг кампанії, підтримуючи опонентів Пашиняна.
Насамперед – партію "Сильна Вірменія" російського олігарха вірменського походження Самвела Карапетяна.
Натомість за "Сильну Вірменію" збираються віддати голоси лише 12% виборців, а за інші опозиційні партії – ще менше.
Такі розклади залишають дуже мало шансів "друзям Путіна".
До того ж свій вплив матиме і публічна підтримка, надана Пашиняну президентом США Дональдом Трампом.
Такий несподіваний інтерес Вашингтона до виборів у далекій Вірменії пояснюється підписанням угоди про створення "Маршруту Трампа до міжнародного миру та процвітання".
В уряді Вірменії вже заявили, що розробляють програму фінансової підтримки тих компаній, які через російські заборони будуть вимушені терміново переорієнтовуватися на ринки ЄС.
Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Шантаж і пряник Кремля.
Як Путін іде до поразки у Вірменії та що планує після неї.

