Euractiv: Європа розділилася щодо пропозиції Макрона про ядерне стримування

Пропозиція президента Франції Еммануеля Макрона поширити свій ядерний потенціал уже привернула увагу дев’яти держав Європи, однак для частини країн досі залишається незрозумілим, які додаткові переваги ця схема може надати за наявності ядерної парасольки США. Про це повідомило медіа Euractiv.

Минулого тижня Норвегія, яка тривалий час вважала, що її безпека найкраще забезпечується завдяки тісній співпраці зі США, оголосила про приєднання до французької ініціативи "передового стримування".

Таким чином вона стала дев’ятою країною-учасницею поряд із Німеччиною, Нідерландами, Грецією, Бельгією, Польщею, Швецією, Данією та Великою Британією.

Сусідня Фінляндія, яка має спільний кордон із Росією протяжністю 1340 км, також розглядає можливість приєднання до ініціативи, заявили минулого тижня у Міністерстві оборони.

"Вторгнення Росії в Україну у 2022 році породило відчуття вразливості, особливо через ризик стати об’єктом ядерного шантажу. Тепер Фінляндія вважає ядерне стримування легітимним інструментом", – заявив Матті Песу, старший науковий співробітник Finnish Institute of International Affairs.

Країни Балтії особливо потерпають від гібридних атак Росії. Зокрема, українські безпілотники, які втрачали курс через засоби радіоелектронної боротьби, падали на їхній території. Подібні інциденти навіть спричинили урядову кризу в Латвії. Водночас наразі жодна з трьох балтійських держав публічно не заявила про зацікавленість французькою пропозицією.

Старший аналітик з питань стратегічних озброєнь у Foundation for Strategic Research (FRS) Етьєн Маркуз зазначив, що якщо до ініціативи приєднаються всі країни Північної Європи, це відкриє нові напрямки для потенційного стримування Росії, зокрема через Арктику. 

Втім, ухвалення таких рішень може зайняти певний час на тлі повідомлень про те, що у Вашингтоні обговорюють можливість розширення розміщення американської ядерної зброї в Європі на Польщу та країни Балтії.

Італія, яка має третю за чисельністю армію в Європейському Союзі, помітно відсутня у списку учасників ініціативи. Водночас на італійських базах розміщені тактичні ядерні бомби США моделі B61.

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні тривалий час підтримувала привілейовані відносини з президентом США Дональдом Трампом. Водночас відмова Риму дозволити використання своїх баз для операцій у війні проти Ірану викликала невдоволення у Вашингтоні.

Попри це, Італія наразі твердо залишається в межах американської системи ядерного стримування.

Водночас Париж і Рим уже співпрацювали у сфері ядерного стримування: Італія стала першою іноземною країною, яка взяла участь у французьких ядерних навчаннях, надавши дозаправні ресурси у 2022 році.

Це створює прецедент, і тому "неучасть Італії, мабуть, більш тісно пов'язана з політичними причинами, зумовленими не ідеальними відносинами між Макроном і Мелоні", – заявив колишній помічник генерального секретаря НАТО Антоніо Міссіролі.

Як французька програма, так і будь-яка майбутня італійська співпраця залежатимуть від результатів національних виборів в обох країнах, які заплановані на 2027 рік, додав він.

Маркуз пояснив, що пропозиція Макрона дає змогу розгортати французькі сили за кордоном – як у мирний час для стратегічного сигналізування, так і у воєнний час для розосередження та здатності розгортатися по всьому європейському простору.

"Проте не існує явної гарантії безпеки", – додав він, підкресливши одну з ключових відмінностей від американського стримування в Європі.  

2 березня Макрон анонсував новий етап французького стримування. Вісім держав погодилися взяти участь у "розширеному стримуванні", запропонованому Францією, сказав тоді він.

• За даними Bloomberg, Європа таємно готує власну систему ядерного стримування без США.
• За розміщення ядерної зброї на своїй території неодноразово виступали Естонія і Польща.
• Президент Румунії заявляв, що його країна не розміщуватиме ядерну зброю на своїй території з метою стримування.