Кінець епохи: у Києві демонтували пам’ятник українофобу Булгакову

Ранок 4 червня 2026 року на Андріївському узвозі відзначився незвичним рухом. Працівники комунальних служб завантажували у транспорт монумент, що раніше стояв біля Літературно-меморіального музею. Цей пам'ятник Михайлу Булгакову був обкладений мішками з піском, аби захистити його від пошкоджень під час демонтажу, який фіксувала журналістка Катерина Некреча на відео, що пізніше з'явилося у соціальних мережах, зокрема на її сторінці у Facebook.

Свідком події став журналіст Олександр Янковський, військовослужбовець Сил оборони України, який констатував, що ця подія перегортає значну сторінку історії. Він нагадав, що для багатьох у 80-х роках Булгаков сприймався як письменник-дисидент та символ незгоди з радянською системою, що додавало йому популярності.

Проте Янковський підкреслив іншу сторону постаті: Булгаков насправді був частиною радянської системи і, можливо, навіть улюбленим автором Сталіна. Він відзначив, що твори Булгакова про Київ зображували інше, неукраїнське місто, наголошуючи, що йому особисто байдуже до цієї постаті.

Київрада ухвалила рішення про демонтаж цього пам'ятника ще 18 грудня 2025 року, включивши його до списку 15 об'єктів та елементів, пов'язаних з російською імперською та радянською політикою. Це рішення стало кульмінацією довготривалого процесу деколонізації.

На відеозаписі pic.twitter.com/fuCwZoC9CR, оприлюдненому на канал «Главкома» у мережі Х, видно, як комунальники здійснюють демонтаж. Катерина Некреча, ведуча «Суспільного», повідомила про цю подію, а також Інститут масової інформації повідомляє про демонтаж, а її відео у Facebook. стало одним із перших підтверджень.

Демонтаж пам'ятника Булгакову є одним із найбільш символічних кроків у рамках процесу деколонізації столиці після початку повномасштабного вторгнення. Оскільки Україна зосередилася на своїх власних героях, для неї настає нова історична епоха.

Хоча Михайло Булгаков народився у Києві та провів значну частину свого життя, його постать викликала дискусії через його українофобські погляди та критичне ставлення до української незалежності. Експертна комісія Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 27 березня 2024 року визнала Булгакова символом російської імперської політики, зазначивши, що він «імперець за світоглядом, затятий українофоб». У висновку УІНП наголошувалося, що письменник зневажав українців, їхню мову, культуру та прагнення до власної державності. Батько Михайла Булгакова, російський богослов, був цензором, що займався утисками української культури.

Ця позиція була підкріплена фактом, що у квітні 2024 року петиція на сайті Київської міської ради про усунення Булгакова з публічного простору Києва набрала необхідні для розгляду 6 тисяч голосів. На відміну від позиції УІНП, музей Булгакова назвав ці факти фейками. Ці дебати підкреслюють складність переосмислення культурної спадщини в період деколонізації, що триває в Україні.

Журналіст Олександр Янковський зазначив, коментуючи демонтаж: «Ті його твори, які були написані колись давно й про Київ, вони насправді зображували інший, неукраїнський Київ. Україна має своїх письменників, Україна має своїх патріотів, Україна має гідних людей та історичних постатей для наслідування».

Демонтаж пам'ятника Булгакову є не лише одиничною подією, а частиною ширшого процесу деколонізації, що змінює обличчя українських міст. Він відображає перехід до світу, де шануються власні герої, що сприятиме подальшому становленню національної ідентичності та культурного суверенітету.